"Зрада" про НАТО

Чому я, як старий євроатлантист, нічого не пишу зараз про сценарії із "відмовою від НАТО" і не "розганяю зраду". Тому що будь-які сценарії, навіть втілені в гіпотетичні документи за нинішніх умов є тимчасовими і перехідними. Україні потрібен простір для дипломатичного маневру, однак треба розуміти, що Путіна цікавить лише "окончательное решение (украинского вопроса)", про що він учора відверто заявив.
Без руху до такого остаточного рішення всі дипломатичні маневри навколо майбутнього приєднання/неприєднання до НАТО мають другорядний, скоріше символічний характер. Чи можемо ми допустити "продати задорого" намір стати членом НАТО? Так, теоретично можемо. Чи купить Путін таку відмову в обмін на мир? Ні, не купить. Йому треба набагато більше.
У майбутньому, при зміні політичного поля все обнулиться і буде вирішуватися наново в нових умовах. Але це буде не скоро. Так що я не бачу великої зради у вчорашній інформації від Financial Times. Тим більше, що її вже активно спростовують.
Хто такий путін в історічному вимірі, шо б враховувати його "хотелкі"?
Якась муха яка на мить сіла на поверхню землі та й вже померла...
дипломатипереговорнички зі "слуг", яких там на переговорах взагалі не мало бути... Результат на терезах очевидний.