Красномовне мовчання очільників Московського Патріархату в Україні
Про реакцію очільників Московського патріархату в Україні (МПвУ) або Чому двох митрополитів не "підключили" до Синоду РПЦ.
Днями в Москві відбулося засідання Синоду РПЦ на чолі з Кирилом. Як вказано в офіційному повідомленні, до складу Синоду окрім інших ієрархів, входять два митрополити МП з України - очільник Митрополії МП владика Онуфрій (Березовський) - МО, та керуючий справами владика Антоній (Паканич) - МА.
Сама присутність двох ієрархів у складі російського Синоду - це вже є відповідь на питання про зв’язок між "УПЦ" та МП. Ви можете собі уявити, щоби Денис Шмигаль та міністр Кабміну брали участь в засіданні уряду РФ, чи навіть просто там були записані? Особливо зараз.
Про вихід МО та МА з Синоду РПЦ ніде не повідомлялося, а відсутність їхня була пояснена політичними подіям, тобто - війною.
Стривайте!
Коли у форматі відеоконференцій делегація України щоденно працює в переговорах з представниками Путіна, то хіба нема можливості влаштувати відео- чи хоча б аудіовключення МО та МА в роботу Синоду? 100% що є.
Отже хтось просто не хотів, щоби ці два ієрархи брали участь в засіданні. Хто? Кирил? Вони самі?
1. Кирил.
Логічно. Адже МО та МА не змогли би голосувати "за" пустопорожні рішення Синоду РПЦ, для якого немає ані агресії РФ проти України, ані вбивств мирного населення, ані руйнувань, в т.ч. храмів.
Точніше, голосувати-то вони теоретично могли би, особливо МА, який від першого дня війни старанно відпрацьовує роль "мизамир" і судячи з усього далі мріє стати очільником МПвУ - хоча би під владою "асвабадітєлєй". Однак в нинішніх реаліях голосування за такі документи Синоду з боку МО та МА було би скандалом для їхньої власної пастви. А протест - був би скандалом для Росії. Тож простіше всього для Кирила було "не включити" МО та МА в роботу Синоду.
2. Вони самі
І для них такий варіант теж більш простий. Промовчати - легше ніж говорити "так" або "ні" на тему війни.
Однак насправді як одне, так й інше - ганебно і антицерковно.
Участь членів Синоду в його роботі - канонічний ОБОВ’ЯЗОК, а не право. МО та МА ПОВИННІ БУЛИ використати цю нагоду, щоби заявити свій протест проти війни - як перед ПК та Синодом, так і вперед РФ. Вони могли не лише вимагати від Синоду більш відповідних до ситуації заяв, але могли і БУЛИ ЗОБОВ’ЯЗАНІ вказати Кирилу на аморальність його власної позиції щодо війни.
За Статутом і церковним правом Синод для того й існує, щоби зберігати баланс і не давати одній особі - у даному випадку Кирилу - чинити беззаконня. Синод, як колективний орган, вищий за патріарха і тому має право вказувати на його помилки.
Але ієрархи МПвУ, члени Синоду РПЦ, цю ЄДИНУ зараз можливість ПРОІГНОРУВАЛИ.
Так, духовенство і навіть архієреї МПвУ зараз вже відверто пишуть про аморальність позиції Кирила, відмовляються його поминати, закликають навіть зібрати Собор УПЦ (МПвУ) та відділитися від РПЦ. Але це все - словесні ДЕКЛАРАЦІЇ. Які не мають канонічного та юридичного значення.
А от у МО та МА була РЕАЛЬНА МОЖЛИВІСТЬ змінити ситуацію, вимагаючи від Синоду РПЦ правильно відреагувати на беззаконня Кирила і агресію РФ. Цю можливість обидва, на жаль, ПРОІГНОРУВАЛИ.
Хоча у них було два потенційних союзники (митрополити в Молдові та в Литві), які теж не були "включені" в роботу Синоду. Останній раніше робив публічну заяву з осудом дій РФ та Кирила.
Зрозуміло, що більшість в Синоді МП - слухняна до влади РФ і нічного не узгодженого в Кремлі не ухвалила би. Але 2 (або і 4) митрополити могли би сформулювати ОКРЕМУ ДУМКУ та оприлюднити її.
Натомість - красномовне МОВЧАННЯ. Яке - гірше за слова, бо свідчить про духовну неміч та неспроможність тих, хто в ці страшні часи ЗОБОВ’ЯЗАНИЙ не просто говорити, а кричати!
І навіть якщо МО і МА за розпорядженням Кирила не допустили до роботи Синоду РПЦ проти їхньої згоди - вони могли би самостійно оприлюднити власну позицію, протестувати проти порушення їхнього права участі в Синоді, заявити власний проект документу Синоду РПЦ, який би вони хотіли бачити, як реакцію на агресію та на аморальні вчинки Кирила.
Хтось десь побачив хоч слово на цю тему від МО та МА? Якщо так - надішліть. Разом проаналізуємо.
—
Мій висновок - логічний та простий: МО та МА демонструють обурення лише на внутрішню аудиторію, але коли з‘явилася нагода зробити щось дієве на рівні РПЦ, вони цю нагоду просто проігнорували. Що свідчить саме про себе краще тисяч слів.
