Маріуполь дозволив багатьом із вас не стати Бучею

Наприкінці першого тижня війни я написав пост про падіння Маріуполя. Я його не публікував.

Просто все ж було ясно. Для розуміння ситуації не треба було бути ні Арєстовічєм (та краще ним не бути взагалі), ні генералом Залужним. Навіть останньому профану ясно було, що виродки зроблять усе можливе й трохи неможливого, знесуть все місто, завалять кожну вулицю своїми трупами, але таки заявлять про його взяття.

Наприкінці першого тижня війни я думав, що ще днів десять. Як бачимо, я помилився у термінах - але не в методах.

Тоді, у перших числах березня, ясно було, що оборона міста-героя сковує сили ворога. Зокрема, ВПС і ППО. На так званому "зовнішньому кільці" вони напхали ледь не третину своїх ППО, для прикриття ВПС. Ви мене розумієте.

Серед іншого, це означало, що допомоги ЗСУ не буде. Тут, знов-таки, не треба бути Арєстовічєм. Ніякі колони не пройдуть сто сорок кілометрів степом, який бомбардують і прострілюють наскрізь фронтова авіація і РСЗО. Це очевидно.

І от у тому дописі я міркував, як не дозволити ворогу перетворити тактичну перемогу на психологічний злам.

Бо Україна не кінчається в Маріуполі. Вона там навіть не починається.

Звісно, ворог розповідатиме, шо от вона, вялікая пабєда! В росії навіть знайдуться дебіли, які казатимуть, що нацисти "Азова" два місяці бомбардували Маріуполь, а храбриє русскіє воіни, які прийшли прогнати нацистів "Азова", чомусь весь цей час не могли прогнати нацистів "Азова"...

Та що там, таких і зараз повно.

Але все це я думав тоді. Тепер я думаю, що генерал Залужний знає, що робить - з урахуванням того, що ми значно слабші за ворога, ну от факт.

Я сподіваюся, паузу, яку дали нам оборонці Маріуполя, командування використало наскільки лиш можна - і трішечки більше.

Чи виправдовую я цим смерті наших хлопців, які давно не мають шансу вийти? Ні. Мені легко балакати, я в тилу, жоден ідіот мене на фронт не брав і не візьме, фактичний каліка - вантаж для відділення, а не допомога.

Якби я був у Маріуполі, я написав би, як воно там. Але я не в Маріуполі. Ви теж.

Маріуполь дозволив багатьом із вас не стати Бучею, ось я про що.