ХРОНОЛОГІЯ ПІДГОТОВКИ РФ ДО ПОВНОМАСШТАБНОЇ ВІЙНИ З УКРАЇНОЮ

Росія готувалася до повномасштабної війни з Україною багато років.

Першим актом такої підготовки був процес розподілу радянського чорноморського флоту з явним перекосом у бік Москви.

Другим актом була підтримка сепаратистського руху у Криму в 90-х роках;

Третім актом було протиснення через комуністів та соціалістів (проросійських) у 1996 році - п.14 перехідних положень Конституції України - відповідно до якого  - дозволяється розміщення чорноморського флоту РФ в Криму і м. Севастополь. Цікаво, що цей пункт повністю суперечив забороні на розміщення іноземних військових баз визначеній в ч. 3 ст.17 Конституції України. Але з урахуванням правової природи норм перехідних положень Конституції України - розміщення ЧФ РФ могло бути тільки на 5 років;

Четвертим актом - стало підписання у 1997 році з 2 президентом України Кучмою великого договору про дружбу між РФ та Україною та його ратифікація парламентом України ( де тоді більшість мали проросійські комуністи та соціалісти). Згідно цього антиконституційного договору - ЧФ РФ міг базуватися у Криму до 2017 року;

П'ятим актом - стало забезпечення проросійському Януковичу перемоги на президентських виборах у 2010 році.

Шостим актом - стало підписання з президентом Януковичем харківських угод у 2010 році з їх ратифікацією підконтрольною йому більшістю у парламенті. Згідно цих угод, ЧФ РФ мав базуватися у Криму до 2042 року.

Сьомим актом - стала підтримка Москвою Януковича у вчиненні злочинів проти мирних українських громадян на Майдані в 2013-2014 роках;

Восьмим актом - стала російська анексія Криму, м. Севастополя, східного Донбасу у 2014 році та постійні бойові дії на східному напрямку проти України до сьогодні.

Дев'ятим актом - стала остання повномасштабна російська інтервенція в Україну з масовим вчиненням воєнних злочинів.

Як бачимо, підготовка Москви до повномасштабної війни з Україною тривала при двох політичних режимах в РФ. І формально -  ліберальний для заходу Ельцин, і КДБшник Путін - планомірно вели єдину постімперську лінію, спрямовану проти суверенітету України.

Наведена хронологія свідчить, що РФ і далі намагатиметься нав’язувати Україні  умови зручні для нового етапу війни проти нашої держави.

Робимо висновки і назавжди відмежовуємося  від будь-якої співпраці з Москвою. Байдуже, яке прізвище президента РФ і, байдуже, яка формальна ідеологія у правлячої партії РФ. Не варто облещувати себе надіями на демократичність Навального, Ходорковського, Абрамовича чи будь-якого іншого потенційного керівника РФ. Російська політика щодо України не змінюється від прізвищ, ідеологій та іміджу керівників. 

Цивілізаційний ворог - ніколи не забуває про свої цілі.