Нероби проти злодіїв: що об'єднує херсонських колаборантів
Нероби проти злодіїв: Association of Reintegration of Crimea описала битву херсонських колаборантів за "годівницю"
Злочинна "адміністрація" російських загарбників у Херсонській області залишилася вірною "добрим" традиціям, які дуже швидко прижилися на окупованих Росією територіях. Це кричущий непрофесіоналізм, тотальні крадіжки, стукітство та єдино прийнятний стиль життя й роботи – "павуки в банці".
У Херсоні такою "банкою з павуками" виявилася створена окупантами фейкова злочинна "обласна військово-цивільна адміністрація", а в ролях павуків – фейковий "глава адміністрації" Володимир Сальдо та його не менш фейковий "заступник" Кирило Стремоусов.
Цей тандем спершу багатьох здивував. На перший погляд "багатодосвідчений управлінець, який має досвід роботи на всіх рівнях – від майстра в будівельному управлінні до народного депутата", досвідчений "схемник та дерибанщик" Сальдо явно не гармоніював зі Стремоусовим, який останнім 15 роком тунеїдував і влаштовував різного ступеня убогості фрик-шоу: від "російських пробіжок" до політичних провокацій. До речі, як стверджують обізнані люди у Херсоні, після 2014 року замовником багатьох перформансів Стремоусова був саме Сальдо.
Спільне у цих двох людей – ще й багаторічна робота на агресора, але – на різних рівнях: Сальдо був тіньовим емісаром на рівні владних структур, Стремоусів – агентом впливу, який зображував "майданну демократію", деструктивним елементом у громадському житті Херсона. Простіше кажучи, він був непогано оплачуваним російською військовою розвідкою юродивим. Тобто, стартові позиції у фейкових "глави адміністрації" та його "заступника" були зовсім різні.
А виявилися двоє таких кардинально несумісних людей "в одному човні", швидше за все, тому, що окупантам, щоб зобразити "народну підтримку", були кров із носа необхідні як фейкова "нова місцева влада" саме херсонські колаборанти, які мають "певну популярність у регіоні". А тут уже вибір був дуже невеликий.
З фейкової "військово-цивільної адміністрації" доходять чутки про те, що її злочинним "керівникам" окупанти доручили "сформувати команду", вірніше, представити "кандидатів на різні посади", яких мають "затвердити" окупанти. І на цьому фронті Кирило Стремоусов поки що зазнає однієї поразки за іншою.
Кадрова "лава запасних" Стремоусова – це такі самі, як і нероби, які раніше зображували з себе "суспільників" і "блогерів". Зокрема, той самий Валерій Кулешов, який загинув 20 квітня за загадкових обставин. Одна з версій причин його загибелі: Кулешова прибрали, оскільки він був кандидатом від Стремоусова на злочинну "посаду" фейкового "начальника" окупаційної "поліції".
Ще один потенційний претендент на посаду в окупаційній злочинній "владі", Павло Ткаченко, колишній директор міського комунального підприємства "Херсонкомунтранссервіс", а у минулому – співробітник СБУ, затриманий своїми колишніми колегами зі Служби безпеки України.
Приятеля Стремоусова, який зображував із себе "українського патріота", спецслужба виманила на підконтрольну українській владі територію та затримала на одному з блокпостів. Відомо, що Павло Ткаченко не афішував своєї співпраці з окупантами. Йому було відведено роль "троянського коня" в таборі патріотів України: він відвідував протестні мітинги, що проходили на початку окупації, і не виключено, що ділився з окупантами інформацією про їх учасників. Також Ткаченко курирував кілька підконтрольних окупантам телеграм-каналів.
До речі, Ткаченко виділяється серед "пташенят гнізда Стремоусова" тим, що з трудовою діяльністю він мав "відносний порядок". Він служив у структурах із надзвичайних ситуацій, потім – у СБУ, був у статусі "громадського діяча" всього рік, після чого очолив комунальне підприємство. Ткаченко працевлаштував туди кількох людей із спільного зі Стремоусовим кола спілкування. Наприклад, на посаду юриста туди взяли Олександра Тарасова, одіозного херсонського "суспільника", який перетворював будь-який захід на балаган, і, швидше за все, – не безоплатно.
За інсайдерською інформацією, Стремоусів нібито вказував окупантам як членів своєї потенційної "команди" депутата однієї з районних рад від "Опозиційного блоку", відомого в Херсоні "громадського діяча" та ревного поборника Московського патріархату, який тероризував своїми "рейдами з перевірки якості товарів та послуг" магазини, кафе та ринкових торговців.
Також у кадровому списку від фейкового "заступника голови" був і його давній приятель, голова одного з херсонських ОСББ, колишній працівник правоохоронних органів, а за сумісництвом – "ватний" блогер, який протягом багатьох років активно ретранслював російську пропаганду і використовував як псевдонім ім`я персонажа античної міфології.
Але обидва кандидати кудись "випарувалися", причому це сталося майже синхронно. І псевдо-громадський діяч, і проросійський блогер зникли з Херсону ще на початку квітня: вони згорнули колись дуже бурхливу активність у соціальних мережах і кудись "зникли з радарів". Знайомі депутата-"громадського діяча" припускають, що він і всі члени його сім’ї на початку квітня поспішно виїхали з Херсонської області, швидше за все, на неокуповану частину України. І з того часу зв’язку ні з ким із них немає. Не виключено, що на початку російської агресії депутат таки дав попередню згоду співпрацювати з окупантами, але, зрозумівши, що жодного російського "бліцкригу" не буде, злякався, і настільки, що капітально "заліг на дно". Щось подібне сталося, мабуть, і з блогером із херсонських ОСББ.
Якщо креатури Кирила Стремоусова тануть "як сон, як ранковий туман", то Володимир Сальдо на цьому фронті має невеликий успіх. З інсайдерських джерел відомо, що Сальдо нібито "пробив" свою людину на посаду головного медіа-гауляйтера Херсонської області. У місцевому журналістському середовищі ця людина відома як колишній головний редактор обласної газети, а останніми роками – фактичний власник та редактор сайту "Наддніпрянка" з карликовою відвідуваністю та шаленою антиукраїнською та проросійською риторикою. Нібито цій людині, що з'їхала з глузду на любові до СРСР, була передана "в управління" міська друкарня і дано завдання "створити місцеву газету".
У Володимира Сальдо поки що є непогана "лава запасних" з колаборантів, що засвітилися 16 травня на засіданні так званого злочинного "Комітету порятунку Херсонщини "За мир і порядок". Це колишній селищний голова Антонівки, передмістя Херсона, Ігор Семенчев, колишній заступник міського голови, ідейний "ватник" Сергій Черевко, колишня викладачка Херсонської академії безперервної освіти Тетяна Кузьмич, котра багато років працювала на російські спецслужби. Вона у 2020 році була затримана СБУ за державну зраду, але вийшла з-під варти під заставу у 500 тисяч гривень. Хто зробив заставу – невідомо, але в медіа писали, що про намір це зробити говорив одіозний народний депутат Вадим Новинський.
До речі, Ігор Семенчев, обраний до останньої каденції Херсонської міськради від "Блоку Володимира Сальдо", кишенькової партії колаборанта, був і фігурантом кількох кримінальних проваджень за фактами розкрадання бюджетних грошей у особливо великих розмірах.
Щоправда, поки що Черевко, Семенчев та Кузьмич "засвітилися" лише на засіданні фейкового "комітету". Можливо, їм або ще не пропонували посади в окупаційній "вертикалі", або вони теж "пішли в підпілля", бо чудово розуміють, що вигадки пропагандистів про те, що нібито "росія на Херсонщині – це назавжди" – цілковите марення. Та й дві показові страти херсонських колаборантів – Павла Слободчикова та Валерія Кулешова – дуже дохідливе попередження для тих, що відбулися чи потенційних зрадників.
Втім, вже завтра люди з "обойми" Володимира Сальдо можуть отримати від окупантів "пропозицію, від якої неможливо відмовитися", і подітися їм не буде куди. Адже зрада – квиток на один кінець.
Наразі становище Кирила Стремоусова в "вертикалі" загарбників – вкрай незавидне. Саме він часто виступає як фейковий спікер злочинної "військово-цивільної адміністрації", видаючи часом зовсім шалені сентенції на кшталт: "Після 9 травня було пройдено точку неповернення, в якій люди готові, на рівні генетичного коду, повернутися до суті". Йде дуже дивне "накачування" російською пропагандою популярності херсонського колаборанта у медіа-просторі.
Володимир Сальдо хоч і теж мовить від імені фейкової та злочинної "адміністрації", але робить це значно рідше, ніж Стремоусів, з якого окупанти "ліплять" медіа-персону, яка зовсім не відповідає реальній значущості людини. Втім, Стремоусову, який давно мріяв про славу, це лестить, чого не можна не помітити.
Напевно, недурний Сальдо теж не заперечує такого стану справ. Адже історія окупованого Донецька та Луганська показує, що росіяни люблять "сакральні жертви", "загиблих героїв", і не виключено, що щось подібне можуть провернути й у Херсонській області. Та Кирило Стремоусов, який стане на той час дуже розкрученим, буде найкращим кандидатом для цієї "почесної місії".
Тим більше, що нещодавно по Херсону було розклеєно листівки про винагороду у 500 тисяч гривень "за голову Стремоусова". Винагороду пропонував якийсь анонім, який не вказав у листівках, куди приносити голову та де забрати гроші. Але більше збентежило те, що для листівки було використано фото, на якому колаборант зображений із дружиною та чотирма дітьми (зараз у нього – п’ятеро дітей). Якщо припустити "українське авторство" листівки, то є великі сумніви, чому ж тоді було використано далеко не найсвіжіше фото та ще й сімейне. Поява такої листівки – швидше психологічна підготовка можливого "заклання" Стремоусова російською розвідкою як нібито "жертви бандерівців".
Не виключено, що ця витівка не обійшлася без участі в ній Володимира Сальдо, який, можливо, побоюється і прагне бачити "на короткому повідку" свого фейкового "заступника" – душевно хворого фрика, який поклоняється кубинському маніяку-вбивці Ернесто Че-Геварі.
Втім, і Сальдо зараз сидить, як то кажуть, "на пороховій діжці". Навіть маючи невелику кадрову "лаву запасних", він з тріском провалює завдання окупантів щодо формування фейкової "повноцінної адміністрації". Адже для створення хоч якогось працездатного "органу влади" потрібен кістяк місцевих чиновників, які знають регіон, а таких у розпорядженні окупантів катастрофічно мало.
Відомо, що переважна більшість людей, які працювали в Херсонській обласній адміністрації та Херсонській міській раді, поспішили залишити область після створення окупаційних злочинних "адміністрацій", чудово розуміючи, що їх примушуватимуть до співпраці. Так само вчинили багато податківців, співробітників контролюючих служб, інших установ. В результаті Сальдо залишився з підконтрольними йому "ватниками" та казнокрадами, які зовсім не придатні для повсякденної роботи.
Тому окупантам навряд чи вдасться створити на Херсонщині підконтрольну їм злочинну "владу" з місцевих колаборантів, оскільки останні – це переважно бездарний контингент. Можливо, бачачи нескінченні "з’ясування стосунків" та безплідні потуги херсонських зрадників, росіяни намагатимуться завезти на Херсонщину фейкових "чиновників" із Криму чи донбаських терористичних "республік".
Втім, про "нульовий" "кадровий потенціал" кримських колаборантів АРК вже писала.