Перші сто днів російсько-української війни

Зважаючи на відверте затягування т.зв. «спецоперації» російських збройних сил в Україні, вона поступово перетворилася на повноцінну російсько-українську  війну в головах не тільки пересічних громадян РФ, а й всупереч офіційній державній позиції стала так називатися провідними російськими пропагандистами на кшталт О.Скабеєвої, В.Соловйова,  окремими представниками російських експертних кіл та проофіційних лідерів громадських думок. Більш того, в мовних конструкціях, які використовують російські телевізійні пропагандисти, все частіше зазначається, що росія в дійсності «воює не з Україною, а з колективним Заходом та НАТО».

 «Настав час визнати: ймовірно, «спецоперація» росії в Україні закінчилася. Почалася справжня війна, причому війна третя світова. Ми змушені займатися демілітаризацією не тільки України, а й всього Північноатлантичного альянсу» - було недавно заявлено в ефірі популярного в росії ток-шоу «60 хвилин».

Втім, державне керівництво російської федерації цілеспрямовано та послідовно продовжує дотримуватися практики замовчування війни в Україні, яка вже перетнула рубіж в 100 днів без всяких ознак скорого завершення.

Підступне та абсолютно немотивоване вторгнення в сусідню країну в російському бюрократичному лексиконі все ще зветься «спецоперацією», приховуючи від власних громадян традиційні жахи війни, в тому числі руйнування цивільної інфраструктури, загибель мирних українських жителів, включаючи жінок та дітей, та інші численні воєнні злочини російських збройних сил на території України.

Розуміючи негативний ефект затягування «спецоперації», яка з самого початку мала тривати декілька діб і виглядала гарантовано успішною та не виправдала російських очікувань, Кремль звернувся до державних та провладних і контрольованих ЗМІ з проханням уникати в інформаційних матеріалах посилань на конкретні терміни та стоденний «ювілей» військового вторгнення в Україну. Зазначене було зроблено для того, щоб росіяни менш замислювалися про досягнення російських військ в процесі «денаціфікації та демілітаризації» України протягом трьох останніх місяців та приховати відсутність значних результатів у «визволенні Донбасу від нацистів». На цьому тлі увага суспільства концентруватиметься на величезних репутаційних втратах росії та її збройних сил від «спеціальної військової операції», яка за своїми масштабами перетворилась на справжню війну. 

Паралельно з цим Кремль замовчує наслідки тотальних санкцій для російської економіки, соціальної сфери, культури, освіти, спорту. За три місяці спецоперації росія перетворилася на країну-вигнанця, яку через агресивну війну проти України виключила зі своїх  членів більшість світових організацій та об’єднань, що було не можливо приховати від російських громадян.

Проте в російському суспільстві та політикумі культивується образ росії як жертви несправедливих нападок Заходу, перш за все, США та Великої Британії, які «завжди розглядали росію як сировинний придаток» та «намагалися знищити російську державу». Саме звідси походять намагання Кремля представити спецоперацію в Україні як вимушену та неминучу війну зі всім колективним Заходом, що має виправдовувати її в очах власного населення. 

 Замовчення керівництвом рф реальних причин війни потребувало безпрецедентних обмежень розповсюдження інформації про все, що з нею пов’язано. На країну опустилася «залізна завіса» - із інформаційного поля росії була вичавлена більшість ліберальних ЗМІ, а ті, що залишилися, проголошені іноземними агентами. З метою припинення неконтрольованого розповсюдження інформації про війну в Україні та діяльність російських збройних сил в Росії було заборонено соціальні мережі Facebook, Instagram а також популярний відеохостинг YouTube. З метою уникнення можливості обходу заборони користування забороненими інтернет-сервісами в росії вже приступили до блокування роботи віртуальних приватних мереж (VPN), які надавали всім бажаючим росіянам можливість отримати доступ до незалежних джерел інформації.

Для запобігання розповсюдження інформації про російські збройні сили та все, що пов’язано з їх участю в  спецоперації в Україні, Держдума росії оперативно запровадила закон про неприпустимість поширення неправдивих даних (т.зв. «закон про фейки), який жорстко присікає всі прояви антивоєнного руху в країні і не дозволяє інформувати громадськість щодо реалій російсько-української війни та її впливу на російське суспільство.

            Військове керівництво росії чітко дотримується курсу на замовчування ходу «спецоперації» - на даний час не зрозуміло, хто є її керівником  і чи є централізоване військове командування бойовими діями російської армії в Україні взагалі.

 Одним з найбільш чутливих питань залишаються втрати російської армії. Армійське керівництво РФ заявило про 1351 загиблого в ході спецоперації станом на березень ц.р. Темпи втрат після цього оцінити не можливо через відсутність офіційних повідомлень. Проте, згідно із заявою глави комітету Держдуми з оборони, колишнього міністра оборони рф Андрія Картополова, росія «практично перестала нести втрати в ході спецоперації в Україні», що нібито стало результатом зміни тактики бойових дій. Зазначене різко контрастує з даними щодо втрат російської армії, наведені Міністерством оборони України через сто днів війни – росія вже втратила 31 тисячу своїх військових. При тому, що західні воєнні експерти відмічають втрату 20% російського воєнного ресурсу, акцентуючи увагу на катастрофічних даних про загибель в Україні як молодшого офіцерського складу, так і старших офіцерів і генералів.  З метою недопущення соціальних потрясінь зазначені показники також ретельно приховуються Кремлівським керівництвом від російських громадян.

            Одною з прикмет спецоперації росії в Україні стала принципова  розмитість відповідальності за її проведення. Від імені умовної «партії війни» періодично виступають різні представники російського політикуму – секретар Ради безпеки російської федерації М.Патрушев, екс-президент росії, а зараз заступник голови Ради безпеки РФ Д.Медведєв, голова Держдуми В.Володін і практично жодних публічних заяв щодо ходу операції та її результатів не зроблено її головним ініціатором – президентом В.Путіним. Зазначене може свідчити про намагання Кремля уникнути негативних асоціацій маловтішних результатів цієї війни, які згодом можуть обернутися національною трагедією, з російським президентом.

            Керівництво рф цілеспрямовано сповідує практику замовчування війни в Україні, яка перетнула рубіж в 100 днів. Ціль таких дій – не допустити антивоєнних протестів в росії та соціальної дестабілізації на тлі зростаючого санкційного тиску з боку своєрідної західної коаліції. Втім «інформаційний міхур», в якому Кремль намагається зберігати весь російський народ, може в будь-який момент бути прорваним, що зведе нанівець всі спроби москви самоізолювати величезну країну від всього світу.