Марні спроби

Російська ідеологічна машина, не витримавши напруження 100 днів провальної «спецоперації», починає все частіше «боїти». Навіть звична пропускати через себе мегатонни відвертої популістичної прокремлівської брехні система, намагаючись приховати катастрофічні втрати окупаційних військ, не може на сто відсотків забезпечити інформаційне поле росії достатньою кількістю «позитивних» агітаційних байок.

Нещодавно, Голова комітету держдуми з оборони Андрій Картаполов радісно відзвітував, що російські втрати під час «спеціальної військової операції» в Україні були зведені до мінімуму: «Ми практично перестали втрачати людей. Останні цифри, які оприлюднено Міноборони в березні, — 1351 загиблий. З того часу дані не озвучувалися зрозуміло чому. Нині, звичайно, є поранені, але такої кількості загиблих уже нема».

«Каламутне» формулювання «практично перестали», за яким може бути прихована будь яка кількість вбитих окупантів, не здатне заспокоїти пересічних росіян. Тим більше, що для громадянського суспільства росії, яке на власні очі бачить кількість «свіжих» поховань військовослужбовців на цвинтарях по всій «необ’ятній», вже давно перестав бути секретом факт катастрофічних втрат путінської армії, що набагато перевищують офіційну статистику.

Намагаючись відсторонити внутрішнього споживача від розуміння реального стану справ та провалу злочинної спецоперації, кремль вимушений вигадувати чергові агітаційно-пропагандистські фейки, які, чим дальше - тим більше вражають своєю безглуздістю навіть пропутінськи налаштовані верстви населення росії.

Спроба тотального контролю будь яких джерел об’єктивної неупередженої інформації навряд чи дасть можливість в умовах інформаційного буму та стрімкого розвитку технологій початку ХХІ століття перекрити «наглухо» усі можливі шляхи для її отримання. Незважаючи на березневу заборону Facebook, Instagram, Twitter та блокування близько 20 популярних сервісів VPN, залишається безліч можливостей для тих, «хто хоче». Інша справа, що на росії залишається все менше людей, які не бояться репресій збоку путінської влади за правду, готові її сприймати та поширювати.

Практично повністю знищивши за останні роки несистемну опозицію, кремль продовжує настільки боятися будь якого прояву навіть мінімальної незгоди з «офіційною точкою зору», що унеможливив діяльність навіть «системної», контрольованої ним, опозиції. РФ вже залишили Явлінський та Касьянов. Опозиційні діячі, які нехай і критикували путінський режим, але завжди боролися з ним виключно за його правилами, не допускаючи ніякої серйозної конфронтації з кремлем.

Самі політики активно спростовують свій від'їзд «на завжди», називаючи його «тимчасовою поїздкою за кордон», але всім зрозуміло, що такі заяви - лише стандартні виправдування перед власним електоратом.

Тепер навіть від «офіційної опозиції» мордора залишилася лише партія «Нові Люди», яка готова за першою вимогою (та навіть без всяких вимог) підтримати будь-яку ініціативу «ЄР» і чий лідер Нечаєв є членом путінського ОНФ (загальноросійського народного фронту).

На перший погляд кремлю стало нічого боятися якогось спротиву. Системного чи несистемного. Політичне поле перестало бути місцем дискусій. Є лише одна лінія правлячої партії і всі інші повинні їй відповідати. Але активізація несумісного із здоровим глуздом потоку дезінформації, яким сучасна влада росії намагається «закормити» суспільство, говорить про побоювання кремля, що порожнеча, яка виникла після остаточного знищення опозиції, найближчим часом може знову «наповнитись» і злочинна гегемонія пристаркуватого диктатора кане у небуття.

На так званий «день росії», 12 червня, російським підпільним спротивом вже анонсована подія, яка на думку організаторів стане «самою дієвою в історії росії» і «ще може спасти країну» від катастрофічних наслідків дій злочинної влади кремля. Можливо, це саме той довгоочікуваний початок хвилі революційних зрушень, який сучасна росія так давно потребує та чекає.

За 100 днів, що минули з початку агресії проти України, у рф «обнулили» останні залишки демократичної та правової держави. «Путінізм» досяг піку своєї мутації, ставши ідеологією тоталітаризму та військової агресії, яку вже неможливо приховати пропагандою та інформаційним брудом. Врешті решт суспільство «виштовхне на поверхню» нову дієву реальну опозицію, яка знищить путінський режим «з середини».