Подвиги "Азова" і ставлення держави

Скільки має загинути бійців "Азова", щоб тактична група у складі ЗСУ почала отримувати бойові виплати?

У складі ЗСУ з самого початку війни воює тактична група "Азов".

Два місяці вони воювали як добровольці, з травня вони оформлені на службу, але чомусь позбавлені бойових виплат.

Результати бойової роботи за травень-червень згідно з даними, офіційно підтвердженими військовим командуванням:

- знищено 56 російських військовослужбовців, підтверджених засобами об'єктивного контролю;

- захоплено у полон 7 російських військовослужбовців, передані у відповідні спецслужби;

- захоплено як трофей 2 БМП-2 та 1 танк Т-64 ЗС РФ, які взяті на озброєння ЗСУ;

- знищено - 2 танки, 1 САУ, 1 гелікоптер Мі-28, 1 бронеавтомобіль, 3 заправники пальним;

- підбито 4 танки, 7 одиниць легкої бронетехніки, 4 РСЗВ "Град";

- звільнено два населених пункта;

- відбиті усі атаки противника, на жодному напрямку підрозділ не відступив;

- при виконанні бойових завдань загинуло у бою 12 бійців, 136 поранено.

Саме зі складу тактичної групи ЗСУ "Азов" 72 бійця добровільно вирішили вилетіти на гелікоптерах у березні до Маріуполя, і стали єдиним підкріпленням оточеному гарнізону за 85 діб оборони міста. Більшість з цих героїв загинули, інші у полоні.

Я писав, що на знак поваги до героізму та неймовірної боєздатності "Азова" керівництво держави мало б створити штурмову бригаду "Азов" у складі ЗСУ, спеціально для наступальних дій, для звільнення нашої землі, для повернення Донбасу, Маріуполя, Криму. Не створили. Хоча є кадри, є вмотивовані командири та реальні результати.

Але на жаль, ніякої поваги до всесвітньо відомого подвигу "Азова" нема. Ніби не потрібні під час війни вмотивовані з'єднання, здатні до виконання найризикованіших завдань.

І навіть бойові виплати тим, хто гідно б'ється на фронті та гине за наше майбутнє у загальному порядку отримати неможливо.

Люди йдуть в бій не за гроші, звичайно. Але які ще подвиги мають зробити "азовці" та скільки ще має загинути, щоб держава почала ставитись до них хоча б з тією повагою, як до інших військовослужбовців?