Чи будемо з газом? І чи будемо з грошима?

Наближення зими в Україні традиційно викликає занепокоєння щодо стійкості енергосистеми: чи вистарчать енергоресурсів, якою буде платіжна дисципліна та чи вистачить коштів на субсидії. Зазвичай для реагування на ці виклики створювались штаби і поточний рік не виняток. Проте чи впораються штаби із задачами і якою ціною? Цього року російська війна створила нові виклики для енергосектору, водночас поглибивши існуючі.

Газовий сектор має особливе значення для проходження зими. Третина домогосподарств в Україні покладається на використання централізованого опалення, а більше половини мають централізоване гаряче водопостачання, які здебільшого використовують природний газ. Приблизно 80 відсотків домогосподарств мають централізоване газопостачання. Будь-яке переривання газопостачання взимку стане загрозою для мільйонів домогосподарств.

Наступного року для газозабезпечення є три групи ризиків:

• Загроза руйнування газотранспортної, газорозподільчої інфраструктури та об’єктів Теплокомуненерго ракетними чи артилерійськими ударами;
• можливий фізичний дефіцит газу: неможливість придбати необхідні обсяги газу на ринку Європи в умовах потенційної російсько-європейської газової війни;
• потенційний дефіцит коштів: де взяти ресурси на закупівлю дорогого газу в умовах вкрай низьких тарифів та непрогнозованої, але явно невисокої платіжної дисципліни.

Найбільшою загрозою і викликом сьогодні є саме потенційна вразливість енергетичної інфраструктури до повітряних атак. Енергетичний сектор не може самостійно підготуватися до боротьби з цим. Лише ефективні системи протиповітряної оборони можуть захистити інфраструктуру від атак, але в Україні їх не вистачає, а військам окупанта вже вдалося знищити важливі енергетичні об’єкти.

Станом на початок червня пошкоджено близько 5 тис. км газопроводів, 3,8 тис. газорозподільних об'єктів. Пошкоджено понад 200 газових котелень і кілька теплоелектростанцій та теплоелектроцентралей, і в окремих містах уже є загроза для опалювального сезону.

А якщо уявити, що обстріл ТЕЦ станеться за кілька днів до початку опалювального сезону? А якщо в його розпал? Цілі міста можуть опинитись без гарячого водопостачання і матимемо те, що було в Алчевську в 2006 році: 35 градусів нижче нуля, місто без тепла, будинки вкриті льодом зсередини і ззовні.

Пов’язаною проблемою є достатність газу – чи зможемо ми накопичити потрібні обсяги газу, зокрема імпортувати потрібні обсяги в умовах очікуваного дефіциту на ринку газу у Європі? Розгортання російсько-європейської газової війни супроводжується дефіцитом газу, який і визначає високі ціни на ресурс. Потенціал внутрішнього видобутку газу, який міг би подолати розрив у постачанні, наразі невідомий через його вразливість до бойових дій.

До 2021 року споживання газу в Україні становило 30–33 млрд кубометрів на рік, з яких 20 млрд кубометрів покривалося власним видобутком, а решта імпортувалася з Європи. Цього року і виробництво, і споживання скорочують внаслідок від бойових дій. У березні видобуток газу впав на приблизно 15 відсотків порівняно з минулим роком. Наскільки скоротиться виробництво та споживання до кінця року, залежатиме від розвитку подій на фронті, можливих руйнування газової інфраструктури, тривалості та масштабу еміграції (що призведе до скорочення споживання газу), здатності промисловості відновлювати виробництво, якою буде зима та інше.

З метою протидії очікуваним загрозам уряд зобов’язав "Нафтогаз" запасти щонайменше 19 млрд кубометрів газу до початку опалювального сезону, чого має бути більш ніж достатньо. Щонайменше 6 млрд кубометрів необхідно буде імпортувати до жовтня для досягнення поставленої цілі.

Але сказати простіше ніж виконати, тим паче на фоні очікуваної газової війни та суттєвого падіння поставок російського газу до Європи вже сьогодні. А голова Міжнародного енергетичного агентства попередив, що Росія може повністю припинити експорт газу до Європи.

Очікуваний дефіцит газу зумовить суттєве зростання ціни на газ, У Європі скорочення поставок російського газу через "Північний потік – 2" призвело до підвищення ціни в середині червня майже на 50 відсотків – до 1500 доларів за тисячу кубометрів лише за тиждень, а згодом ціна сягала і 1800 доларів.

Але в Україні газ для домогосподарств субсидується – ринкова ціна в рази вища ніж та, яку платять споживачі чи Теплокомуненерго для виробництва тепла і гарячої води. І щоб утримувати таку низьку ціну треба компенсувати вкрай високу ціну імпортного газу, незважаючи навіть на те, що обсяги цього імпорту можуть суттєво нижчі ніж у попередні роки.

Уряд уже вніс до парламенту законопроєкт, який передбачає статтю в бюджеті у розмірі 264 млрд грн (приблизно 8 млрд дол.) для збереження фіксованих тарифів на газ і тепло. Частину вартості імпортного газу повинен покривати безпосередньо "Нафтогаз", а решту – міжнародна фінансова допомога.

Усі виклики наступного опалювального сезону є безпрецедентними, проте це не означає, що з ними неможливо впоратися. А для цього потрібна злагоджена та ефективно робота відповідальних сторін, в цьому випадку – уряду та "Нафтогазу".

Сьогодні "Нафтогаз" фактично перетворюється на гіганта, який забезпечує газом майже всі домогосподарства та Теплокомуненерго. Група контролює більшу частину видобутку газу в Україні і, ймовірно, цього року відіграватиме величезну роль у розподілі газу. Його нинішній монопольний статус є результатом не те щоб ефективної роботи, а здебільшого державних обмежень та надмірних регулювань. Питання в тому, чи зможе компанія ефективно впоратися з викликами майбутньої зими?

"Нафтогаз" має якось імпортувати газ, незважаючи на очікуваний дефіцит у Європі. Під час виступу перед Гельсінкською комісією США, очільник "Нафтогазу" заявив, що Україні потрібно буде імпортувати 6 мільярдів кубометрів газу вартістю 8 мільярдів доларів, припускаючи, що це може бути частиною вже оголошеного ленд-лізу від США. Складно уявити, що 6 млрд кубометрів газу можна буде просто купити в Європі за 8 млрд доларів, якщо почнеться газова війна: ціни уже вищі на хабах. А прямий імпорт скрапленого газу зі США, що "Нафтогаз" раніше не робив, вимагатиме бронювання вантажних суден і газу прямо зараз.

Зважаючи на роль "Нафтогазу" на газовому ринку, сьогодні саме він буде основним бенефіціаром фінансових субсидій уряду для покриття вартості зимового опалювального сезону в розмірі 264 млрд. Користуючись цими коштами "Нафтогаз" сформує прибуток та виплатить високі бонуси.

Деякі аналітики та політики сумніваються в обґрунтованості оцінок уряду. Вони вважають, що сума компенсації, яку має прийняти Нафтогаз, може бути набагато нижчою, особливо зважаючи, що більшість потреб в газі взимку можна покрити газом, який видобуває дочірня компанія "Нафтогазу" – "Укргазвидобування".

Схоже, уряд вирішив довірити "Нафтогазу" забезпечення проходження зими. Питання в тому, чи зможе компанія впоратися з усіма викликами, які виникли цього року. Як показує досвід України, величезні державні компанії – неефективні. Нездатність "Нафтогазу" збільшити видобуток газу в останні роки в сприятливішому економічному кліматі є лише одним із багатьох ударів проти компанії та причиною бути обережними зі сподіваннями, що вона зможе виконати свої плани цієї зими. Інакше кажучи, а чи будемо з газом? А якщо і так, то чи будемо з грошима?