Що значить для України зменшення споживання тютюну

З 11 липня почали діяти нові антитютюнові законодавчі норми, які забороняють курити електронні сигарети та пристрої для нагрівання у громадських місцях, тобто в офісах, держустановах, на зупинках громадського транспорту, дитячих та спортивних майданчиках, у готелях, закладах харчування тощо. Крім того, відтепер заборонений продаж нових гаджетів неповнолітнітнім.

Відповідні зміни передбачені законом "Про внесення змін до деяких законів України щодо охорони здоров'я населення від шкідливого впливу тютюну", який парламент ухвалив наприкінці грудня минулого року.

Головні новації закону:

• заборона куріння пристроїв для нагрівання у всіх громадських місцях;
• запровадження медичних попереджень на пачках електронних сигарет та рідин до них, на цигарках медичне попередження збільшиться до 65% від розміру упаковки;
• заборона продажу цигарок зі смаками та ароматами;
• заборона реклами та стимулювання продажів тютюнових виробів, електронних сигарет та рідин до них, пристроїв для нагрівання тютюну.

Тепер у громадських місцях заборонено вживання:

• пристроїв для тютюнових виробів без їх згоряння;
• трав'яних виробів для куріння;
• тютюнових виробів;
• кальянів;
• електронних сигарет.

За порушення заборони для громадянина передбачено штраф від 51 до 170 грн, у разі повторного порушення – 170-340 грн. Для ресторанного бізнесу передбачено штраф у розмірі 3 тисяч гривень за перше порушення та 15 тисяч – у разі повторного порушення.

Про причини збільшення кількості курці новітніх гаджетів, очікування від законодавчих нововведень, а також про державну позицію у сфері боротьби з курінням "Цензор.НЕТ" поговорив з головним державним санітарним лікарем України Ігорем Кузіним.

"У середньому на 5% більше українців почали курити кожного дня"

– Повномасштабна війна росії в Україні вплинула на ментальне та фізичне здоров’я майже кожного громадянина. Люди почали більше стресувати, а заспокоєння почали шукати в сигаретах. Чому це хибний шлях? І чи, взагалі, стрес знімається сигаретами? Чи не є це маркетинговим ходом?

– Так, війна збільшує сприйняття ризикованих або критичних моделей поведінки. Йдеться про те, що на фоні стресових ситуацій люди схиляються до таких моделей поведінки як куріння. Військові конфлікти також напряму пов’язані з підвищеним ризиком захворювань серця, особливо це стосується ішемічної хвороби серця, тобто інфаркту міокарда, інсульту, діабету та усього, що стосується збільшення рівнів споживання алкоголю та тютюну. У травні 2022 року Київський міжнародний інститут соціології проводив дослідження і порівнював дані з 2020 роком, коли проводили аналогічне дослідження. Зафіксували, що відсоток щоденних курців збільшився серед чоловіків з 38% до 44,4%, серед жінок — з 10% до майже 15%. Серед усіх опитаних це зростання становило від 23% до 28,3%. Тобто у середньому на 5% більше українців почали курити кожного дня. Це є проблемою, тому що куріння вбиває українців. За експертними даними, щонайменше 85 тисяч українців щорічно помирають від хвороб, спричинених курінням. Інша сторона проблеми — за розрахунковими даними, це завдає величезних збитків нашій економіці, тому що щорічні економічні втрати на рік складають майже 3,2% ВВП, це близько 179 млрд гривень. Ці втрати пов’язані з тим, що курці рано втрачають працездатність. Також тут йдеться про додаткові соціальні виплати і ті витрати, які ми, як держава, витрачаємо на лікування хвороб, спричинених курінням. Тому — так, війна впливає на збільшення кількості курців. І — ні, стрес не знімається сигаретою.

"Поява нових гаджетів спричинила те, що майже 20% школярів віком від 13 до 15 років зараз активно курять електронні сигарети"

– Останні декілька років популярними, зокрема серед молоді, стали електронні сигарети та пристрої для нагрівання тютюну. За даними Глобального опитування молоді щодо вживання тютюну, понад 50% 15–17-річних підлітків в Україні курили електронні сигарети, 7,5% – пробували системи для нагрівання тютюну. Як ці гаджети впливають на здоров’я підлітків і чи викликають вони залежність?

– Очевидно, цей вплив є негативним. І йдеться про активне та пасивне куріння. Викиди від електронних сигарет та пристроїв для нагрівання тютюну подібно до сигарет генерують вторинні аерозолі, це те, що курець видихає у навколишнє середовище. Вторинний аерозоль має у собі ті хімічні елементи або саме ті речовини, які негативно впливають і на здоров’я людей навколо. Це ацетальдегіди, формальдегіди, органічні сполуки, нікотин, важкі метали. І, дійсно, йдеться не лише про звичайні сигарети, а й про електронні сигарети. Якщо говорити про юних курців, то справді поява нових гаджетів спричинила те, що майже 20% школярів віком від 13 до 15 років зараз активно курять електронні сигарети. За дослідженням ВООЗ, 80% юних курців, які зараз на постійній основі курять, розпочали своє куріння з ароматизованих сигарет. Тому це є величезною проблемою і на наше переконання гаджети будуть продовжувати негативно впливати на здоров'я підлітків і безумовно вони викликають залежність. Тому що, по суті, механізм дії є одним і тим самим, єдине, що відрізняється – це "спосіб доставки" нікотину в організм людини.

– Чи є дослідження, які показують, як змінився рівень куріння з появою новітніх гаджетів для куріння в Україні?

– Зараз ми маємо такі українські дослідження, але вони переважно соціологічного профілю. Найбільше нас хвилює поширення куріння серед дітей та підлітків. Рік тому проводили опитування, яке засвідчило що 50,5% опитаних принаймні раз у житті мали досвід куріння електронних сигарет. Так, електронні сигарети останніми роками стають дедалі популярнішими. Дослідження дає змогу припустити, що зараз молодь не розглядає куріння електронних сигарет як основний різновид куріння. Також є відмінності між тим наскільки поширене використання електронних сигарет серед хлопців та дівчат, серед хлопців вони поширені значно більше.

Також є опосередковані дані стосовно вживання нюхального, жувального тютюну, кальянів. Водночас нюхальний чи жувальний тютюн зараз не притаманний українській молоді, цей досвід на рівні 6-7%.

Що стосується пристроїв для нагрівання тютюну, то є відмінність за типом населеного пункту. Наприклад, в обласних центрах такі пристрої використовують у 6 разів більше, аніж у селах. Так само, якщо порівняти на рівні виключно однієї області, то в облцентрі використання цих пристроїв утричі вище, ніж в інших містах та селах області. Науковці це пояснюють тим, що у містах різновиди вживання такого нового тютюну є більш доступними, бо більше реклами, більше точок продажу, більше доступу. Зараз ми фіксуємо зростання поширеності використання електронних сигарет як серед дітей, так і серед дорослих. Тому нові законодавчі норми мають на меті зменшити масштаби цього явища і по суті відігравати профілактичну роль.

Що стосується дорослих, то серед чоловіків-курців частка курців електронних сигарет з 2020 року збільшилась з 4% майже до 6,5%. Тобто бачимо поступове зростання використання електронних гаджетів. Серед жінок цей показник зростає ще більше — з 5,8% до 13,2%. Така ж тенденція спостерігається серед молоді від 18 до 30 років. У 2020 році у цій віковій категорії поширеність куріння була на рівні 30%, у 2019-му — 27%. Тобто за рік додається 3% саме по використанню ТВЕНів (Авт.– тютюнові вироби для електричного нагрівання) цій віковій категорії.

– Тютюнові корпорації і лобісти говорять про те, що електронні сигарети та тютюнові вироби для нагрівання менш шкідливі або некорисні. Такий маркетинговий хід вселяє надію, що ці пристрої не так сильно псуватимуть здоров’я. Чому це не так?

– Зараз найчастіше на сигаретах ми зустрічаємо надписи, на кшталт, продукт не цілком безпечний. Але все одно це є засторогою, що шкода від застосування таких електронних сигарет є. І не вартує тішити себе надією, мовляв, це не традиційна сигарета і шкоди не буде. Звичайно, вона також шкідлива. По суті змінений лише механізм яким чином нагрівається тютюн, а вплив нікотину та елемент залежності не змінюються. Стосовно маркування цих виробів, то тут є над чим працювати. Більшість країн стикались з проблемою, коли електронні сигарети були недостатньо врегульовані у законодавстві. І саме ухвалений закон допоможе врегулювати те, що виробники пишуть на упаковці.

"Серед жителів Україна абсолютна більшість респондентів — майже 80% — підтримують заборону куріння тютюнових виробів електричного нагрівання у громадських місцях. 86% опитаних підтримують ідею про те, що в Україні має збільшуватись кількість громадських місць, вільних від диму"

– Давайте детальніше обговоримо, згаданий вами, закон. З 11 липня набули чинності норми антитютюнового закону, ухвалені ВР в грудні 2021 року. Саме цей закон прирівняв тютюнові вироби електричного нагрівання (ТВЕНи, відомі нам як IQOS і glo) до звичайних сигарет, заборонивши їх курити в громадських місцях. Як ви вважаєте, чи буде цей закон підтриманий суспільством?

– Я впевнений, що так. Якщо пригадати введення заборони куріння звичайних сигарет у громадських місцях, то так, був певний супротив і від суспільства, і від окремих суб’єктів господарювання, але зараз ми вже, мабуть, не зустрінемо такого ресторану, кафе абощо, який у приміщенні дозволяє курити звичайні цигарки. Те ж саме стосується і антитютюнового закону, ухваленого у грудні 2021 року. Останні дані за травень цього року підтверджують те, що серед жителів Україна абсолютна більшість респондентів — майже 80% — підтримують заборону куріння тютюнових виробів електричного нагрівання у громадських місцях. 86% опитаних підтримують ідею про те, що в Україні має збільшуватись кількість громадських місць, вільних від диму. Тому, безумовно, збільшення кількість місць, вільних від диму, буде першим кроком до того, щоб зменшувати споживання або використання тютюнових виробів електричного нагрівання. До слова, такі ж самі дії ефективно запроваджують не лише на рівні України, а й на рівні усього світу. Ми починаємо із заборони куріння, вживання, використання у певних приміщеннях, це створює перепони для споживання цих тютюнових виробів. Також це впливає на зменшення кількості людей, які захочуть закурити у якихось публічних місцях, бо, по-перше, на це є заборона, а по-друге, вони будуть стикатися з громадським обуренням, засудженням.

– Припустимо, що попри дію закону і нових правил, людина бувши у ресторані курить тютюновий виріб електронного нагрівання. Яке покарання вона може понести? І до кого звертатись тим, хто не хоче ставати пасивним курцем?

– Почнімо з того, що якщо ви бачите рекламу сигарет для нагрівання — повідомляйте про це Держпродспоживслужбу. Зі свого боку, служба може накладати штрафи. Загалом йдеться про порушення декількох моментів. Куріння у заборонених місцях. Воно передбачає штраф для суб’єктів господарювання у розмірі 1000 грн, якщо упродовж року станеться повторне порушення, то штраф буде 10 000 грн. Це стосується усіх суб'єкті господарювання, окрім закладів ресторанного господарства. Стосовно цих закладів вперше зареєстрований штраф сягатиме 3 000 грн, повторно протягом року — 15 000 грн. За що стягуватиметься штраф: за розміщення попільничок, кальяну, вживання тютюнових виробів та електронних сигарет у громадському приміщенні. За не розміщення інформації про те, що у цьому місці куріння заборонено також передбачено штраф у розмірі 1 000 грн. Зараз розробляються, а по деяких напрямках уже готові, спільні підходи до саме процедурного оформлення. Наразі Держпродспоживслужба може застосувати відповідні штрафні санкції.

– А яке покарання може бути застосоване не до суб’єкта господарювання, а до людини, до конкретної фізичної особи, яка курить у заборонено місці?

– Штраф може бути накладений і на конкретну людину. Йдеться про суму від 51 до 170 грн. Повторний штраф — від 170 до 340 грн. Я б хотів звернути увагу на такий момент: подібні штрафні санкції у нас не так давно застосовувались за не носіння масок. Повірте, коли людей починали штрафувати і навіть на 51 грн (а це адмінпорушення, це оформлення адміністративного протоколу), то це впливало. І якщо не фінансово, то психологічно.

– Якими, на вашу думку, мають бути наступні кроки у боротьбі із тютюнокурінням в Україні?

– Я прихильник поетапного підходу до таких складних питань. Куріння є проблемою громадського здоров’я для усього світу. І ми маємо розуміти, щоб усі ухвалені норми запрацювали має бути створена ефективна система комунікації, роз’яснення норм, має бути створена інфраструктура для тих людей, які хочуть кинути курити. Тому зараз я б фокусувався на тому, щоб з боку неурядових організацій запустити максимальні інформаційні заходи щодо роз’яснень норм цього закону. Також — сфокусуватися на роз'ясненні небезпечності використання електронних сигарет і небезпечності самого процесу куріння, незалежно від того, який тип нагрівання тютюну використовується. Ще треба, що було б принаймні мінімально, але забезпечено громадський моніторинг виконання цих норм. А також — треба створювати психологічні сервіси допомоги тим курцям, які вирішили полишити куріння. Впевнений, що після того, як ми стабілізуємо ситуацію і почнемо зменшувати кількість курців, які використовують саме ТВЕНи, то ми вже зможемо переходити до наступних більш жорстких кроків.

"Перелік тютюнових виробів, реклама яких заборонена, розширили. Також заборонене спонсорство будь-яких заходів, програм тощо, компаніями, які випускають тютюнові вироби. Ці два нововведення дозволяють обмежити лобі з боку тютюнової індустрії"

– Тютюнові корпорації є потужними лобістами як в Україні, так і у всьому світі. Вони скуповують депутатів, аби ті ухвалювали рішення на їхню користь, проплачують позитивні матеріали в медіа, просувають агресивну рекламу. Як українська влада, у тому числі й МОЗ, буде їм протистояти?

– У цьому законі є питання, яке стосується саме реклами. І перелік тютюнових виробів, реклама яких заборонена, розширили. Також заборонене спонсорство будь-яких заходів, програм тощо, компаніями, які випускають тютюнові вироби. Ці два нововведення дозволяють обмежити лобі з боку тютюнової індустрії. Є ще дещо важливе, що ще не проговорювалось, але, як на мене, є дуже важливим. Це те, що відповідно до законодавства ЄС, будуть вноситись зміни до так званих медичних попереджень споживачів тютюнових виробів. Йдеться про те, щоб змінити маркування тютюнових виробів. Це має бути повноколірна картинка, яка займатиме щонайменше ¾ поверхні пачки і яка показуватиме до чого призводить куріння. Наприклад, до раку легень, до інших захворювань легень, до проблем з зубами. І це теж впливатиме на свідомість, бо надпис можна не прочитати, а на малюнок увага в будь-якому разі звернеться. Зараз триває робота над вибором таких малюнків-медичних попереджень. Думаю, ця додаткова норма матиме свій вплив.

– Чому державна політика, спрямована на зменшення кількості курців в країні, є показником високої якості життя?

– Рівень споживання тютюну і якість життя дуже пов’язані. Чим більше в країні людей курить, тим меншою в середньому буде якісь життя у цій країні. Такі люди помирають раніше, не доживаючи навіть до середньої тривалості життя через те, що виникають додаткові захворювання, втрачається працездатність, набувається інвалідність тощо. Для України зменшення споживання тютюну означатиме те, що ми будемо просуватися далі по індексу людського розвитку, індексу процвітання і ми все ж таки будемо рухатись до продовження середньої тривалості життя. Зараз в Україні середня тривалість життя це 72 роки, у ЄС це 81 рік. Велика частка у цих роках збережених життів належить відмові від куріння, як основної державної стратегії. Тому безумовно це пов’язані питання і впевнений, що ми зараз на дуже правильному шляху.