Про Корбана

Останні дні ми були на нулі, який з усіх сил намагалися тягнути вперед за собою. Повернулися з виходу і тут така історія. Я розумію, що у всіх свої погляди на неї і на особистість Корбана, тому буду казати виключно про те, що бачив на власні очі і був безпосереднім свідком. Так от від штабу, який очолював Корбан, у війська їхали квадрокоптери, БПЛА, засоби зв’язку, шалено дефіцитні радіостанції Моторола, автомобілі, акумулятори. До речі, Старлінки, які зараз дали нам можливість бачити і контролювати наше просування вперед, теж від штабу, який очолював Корбан. Так, Старлінків і радіостанцій досі не достатньо, але навіть ця кількість дозволила рухатися вперед зі зв’язком.

Така допомога йшла не лише нам, але й іншим бригадам ЗСУ. Я особисто бачив, як командир однієї з уславлених бригад зі своїми бійцями заїхав за півтора десятком квадрокоптерів Аутел, які ви бачите на фото.

Здоровезні коробки британських сухпайпайків з привітом Україні, теж їх бачите, ми отримали від того ж центру керівництва. Саме ці сухпаї ми їмо на багатоденних виходах на нуль, бо там просто не можна розгорнути польову кухню. У тих умовах мішки з крупою і морожене м’ясо від Міноборони неможливо перетворити на готову їжу. А у кожному сухпаї є ложка з виделкою і ножем. В деяких навіть зубні щітки з нанесеним порошком, щоб у будь яких умовах можна було почистити зуби.

Колись ми збирали гроші на лопати, молотки, сокири і навіть цвяхи для будівництва бліндажів, а потім припинили. Секрет простий – для нас й інших бригад у промислових обсягах за рахунок Дніпра почали закуповуватися будівельні матеріали й інструменти. Комунальна техніка з Дніпра допомагала копати окопи й бліндажі доки це було можливо, щоб не опинитися під обстрілами. Тепер ми можемо копати лише лопатами, метал яких живе вкрай не довго, ламається від сухої глини. Підозрюю, що незабаром знову купуватимо лопати собі самі.

Звісно, нам дуже допомагають інші волонтери і я абсолютно кожному публічно дякую їм за надану допомогу. На війні майже все – це лише розхідний матеріал і забезпечити раз і назавжди просто не вийде. Один вдалий приліт ракети чи снаряду і згорів весь запас роти. Таке у нас теж було днями. Тому завжди дякую всім – ваша підтримка безцінна.

Так сталося, що дякуючи всім волонтерам, я жодного разу не подякував Дніпру і тому самому штабові, який очолював Корбан. Весь час виходили якісь заборони називати що ж нам дали, щоб вороги не знали що ми отримали і у чому в нас дефіцит. Виправляюсь: дякую за підтримку безпосередньо Gennady Korban, міському голові Дніпра Borys Filatov, всім фахівцям його штабу, Фонду оборони країни і ТАПС за підтримку нашого й інших підрозділів ЗСУ. Дякую всім, хто давав свої гроші на цю допомогу і, у першу чергу, платникам податків Дніпра.

Після війни ми знову згадаємо про старі справи, знову почнемо рахувати що там і скільки коштувало на міських закупівлях, знову спливуть старі конфлікти і все повернеться у звичне русло. Але тепер, у кризовий час, якій ми всі переживаємо, я дякую за надану підтримку.

Знаю, що зараз у мене полетить навіть від тих, хто вчора дякував за службу, тому уточнюю, що це особисто моя позиція, не узгоджена з будь яким командним складом.