Чернівецькі друковані медіа: offline-oldfag-насолода (але є нюанси)
Аж до середини серпня 2022 року, Чернівецька область – єдина в Україні, яка ще не бачила ракетно-бомбових «прильотів» (або «блєдін», як підказує український новояз). NB: хай так і буде.
Відносно мирне життя у регіоні позначається і на медійній активності. У деяких тутешніх кіосках дійсно можна купити… друковану пресу (решта має вивіску «Преса», але продаються тільки кава та цигарки).
Протягом 5 місяців життя у Чернівцях я системно читав місцеві газети (форварди - «Молодий буковинець», «Погляд» та «Буковина») та львівський «Експрес», що продається скрізь. На тлі зрозумілого занепаду друкованих медіа в Україні (часопис «НВ» з початком війни виходити припинив, Forbes з трудом випустив «воєнний номер» та тільки до Дня незалежності надрукує наступне число) щотижня мати на руках 4 регіональні газети – це розкіш.
«Молодий буковинець», «Погляд» і «Буковина» - доволі непогані місцеві видання, які успішно тримають баланс між висвітленням загальнонаціональної проблематики та траблів Чернівців та області. Для тих, хто не стежить за новинами щодня, це адекватний підсумок тижня. Схвально, що (як і «Буковина») кожна з газет прискіпливо стежить за роллю регіону у війні з Росією. Ми бачимо статистику загиблих мешканців Буковини, а також регулярно читаємо історії справжніх героїв (без пафосу) та вимушених переселенців, які осіли в області.
Якщо порівнювати «Погляд» з музикою, то іноді це лампове кантрі, до якого ще не надійшли хвилі сучасної безпристрасної журналістської класики. Часом, стиль матеріалів – інфантильний, а автори дозволяють собі так багато оцінок, що будь-які кордони між жанрами розчиняються.
Якщо «Погляд» «грішить» стилістикою, то на контент «Буковини» накладає суттєвий відбиток неприхована близькість до колишнього народного депутата від вже мертвого «Фронту змін» та уродженца Чернівців Максима Бурбака.
«Буковина» - це, як правило, лише 8 сторінок щільного тексту на папері А3. Однак навіть за таких сумних умов головред видання Вадим Пелех та член редколегії Роман Маренін встигають регулярно висвітлювати PR-активності М. Бурбака. То Пелех готує текстову версію виступу Бурбака на телеканалі ТВА («Податковий тупик», №26 (2799), 7 липня 2022), то Маренін презентує на піврозвороті розлогий конспект «заклику до місцевої влади під час ефіру на телеканалі ТВА» та піарить фонд А. Яценюка Open Ukraine («Буковина – надійний тил», №21 (2794), 2 червня 2022). Але це все просто збіги, так?
Чесно скажу: при вартості кожної газети у межах 8-13 грн (кожної!) складно зрозуміти економічну модель, за якою живуть ці видання. Втім, коли бачиш адекватно марковану рекламу, радієш, що ринкові принципи, а не політичні інтереси власників, теж мають місце. Наприклад, у «Молодому буковинці» (№30, 28 липня – 3 серпня 2022) розміщена коректно промаркована («Новини компаній») реклама від «Контінентал Фармерз Груп». «Україна буде з хлібом і перемогою», - пише Мар’яна Руда.
Але Мар'яна багата на нюанси: майже ідентичний текст за її підписом та з тим самим фото публікує «Буковина» як редакційний текст без будь-якої рекламної помітки. При цьому у футері газета наголошує, що «матеріали під рубрикою «Позиція», «Точка зору» можуть (!!! – О.Г.) подаватися на правах реклами»).
Отже, «Буковина» вдалась до джинси, навіть не намагаючись приховати сліди злочину (однакові текст, фото, автор). Будь-який піарник скаже, що це груба робота. Але для компанії «Контінентал Фармерз Груп» цей варіант, напевно, теж підходив, бо редакційним текстам ще досі довіряють.
Підсумую:
1) Чотири доступні соціально-політичні друковані щотижневі газети – це незаслужена розкіш, яка досі доступна у Чернівцях
2) Всі чотири видання стежать за війною з патріотичних позицій та внеском області у перемогу (героїв згадують поіменно та пригадують їх життєвий шлях, історіями переселенців реально цікавляться). Це реально цінно
3) Як завжди, політичні схильності власників суттєво обтяжують деякі з цих ЗМІ. «Буковина» безапеляційно схиляє голову перед науковою, політичною, податковою, соціальною і містобудівною думкою соратника Арсенія Яценюка Максима Бурбака і часом не маркує комерційну «джинсу». (Між нами: відверто кажучи, не маркує джинсу і від Бурбака).
