Як карають за бажання рятувати життя на фронті

Ця історія спіткала мене, коли обїжджав стабпункти #ПДМШ на Донбасі. Там, де ударні майже не стихають, а стовпи чорного диму "прикрашають" обрій на Сході, Півночі та Півдні. Але навіть там я впав у ступор, бо такого калібру в спину відверто не чекав...

Отже. Від 2014 року #ПДМШ залучає цивільних медиків-добровольців для надання допомоги на фронті. Від грудня 2016 року, коли побачив світ наказ Міністерство охорони здоров'я України № 1254 "Про організацію направлення

медичних працівників, що добровільно виявили бажання надати медичну допомогу в районах проведення АТО" медики-добровольці відряджались за основним місцем роботи, аби рятувати військових і цивільних в районі бойових дій у складі #ПДМШ.

Керівники різних медзакладів відпускали своїх працівників на фронт по-різному. Одні – з повним розумінням і навіть виплатою 50% надбавки (була така можливість доки тривато АТО), інші – відверто знехотя.

З початком військового стану, коли минув перший переляк, випадки саботажу з боку керівників медзакладів почастішали. Що в принципі не дивно: риба гниє з голови. Моє офіційне звернення до Міністра охорони здоровʼя Віктор Ляшко з клопотанням привести 814-й наказ МОЗ від 27.04.2018 у відповідність до вимог правового режиму воєнного стану вже один місяць і один тиждень припадає пилом в кабінетах профільного міністерства...

Але такого ще не було за всі роки АТО/ООС/воєнного стану! У серпні до нас зголосився лікар зі Смілянської станції екстреної медичної допомоги. Ми звернулись до його керівника з проханням відрядити лікаря на фронт для надання допомоги нашим захисникам у складі ПДМШ. Керівництво відмовило. Що ж, у кожного свій фронт...

Але сьогодні отримую звістку, що лікар, яких хотів був поїхати з нами на фронт, окрім відмови, отримав догану. Дослівно: "мене "нагородили" доганою за висловлене бажання допомогти нашим захисникам." Текст догани він переслав. Документ в кращих єзуїтських традиціях: ані слова про бажання поїхати на фронт (нема такого переступу в Кодексі законів про працю) – тільки дивне співпадіння в часі з бажанням долучитись до #ПДМШ. Аби іншим не спало на думку – їхати рятувати життя наших захисників...

Так ми на роки завʼязнемо у безжальній війні з брутальною ордою. Бо ключ до перемоги лежить не стільки на полі бою, як у гнилих тилах. Де гуманітарку тирять вагонами і крають доганами за бажання захищати вітчизну...

Вимагаю офіційної реакції на цей ганебний вчинок особисто Міністра охорони здоровʼя Віктор Ляшко та депутатів Черкаська обласна рада, якій належить КНП "Обласний центр екстреної медичної допомоги та медицини катастроф Черкаської обласної ради".

Звичайно, багато хто в тилу спить і бачить, як всі ми поляжемо в степах Півдня, полях Слобожанщини та в міських агломераціях Донбасу. Аби не заважати їм жити. Але маю розчарувати, пані і панове: частина з нас обовʼязково повернеться. Тисячі злих, безбашенних, із загостреним почуттям справедливості та специфічними навичками війни..

І тоді прийде час розплати!