Мобілізація промисловості

"Потенціал армії можна визначити різними методами. Один з самих простих методів - оцінка армії, по-перше, по її бойовим з'єднанням, по-друге, по її резервним компонентам, по-третє, по мобілізаційному потенціалу.
Мобілізаційний потенціал - це здатність країни виставити необхідну кількість солдат та налагодити в необхідних розмірах виробництво озброєння та спорядження. Виробництво озброєння та спорядження - це відповідальність цивільного сектору.
В усіх минулих війнах саме мобілізаційна база гальмувала швидке розгортання наших збройних сил. Протягом кількох місяців чоловіків можна зробити солдатами, але в минулому нам знадобилось щонайменше два роки, щоб їх озброїти.
Зараз ми не маємо мобілізаційної бази, яка б дала нам можливість швидко вступити в війну. Наша мобілізаційна база недостатня для забезпечення наших власних потреб, а тим більше для підтримки в тривалій війні наших союзників. У світовій війні союзники можуть використати протягом кількох тижнів свої запаси гармат, танків, літаків та снарядів. Можуть повторитись ті нещасні дні, які ми пережили у другій світовій війні. Солдати пам'ятають час, коли усі гвинтівки були відправлені до Європи та Британії. Це стосується не тільки гвинтівок, але й польової артилерії. Якщо завтра почнеться війна, нам доведеться вчинити так само.
В останні дні моєї служби в Пентагоні у вищих колах цивільної влади став відчуватись інший вплив, більш сильний ніж економія на армії. Це так званий "мирний наступ" - раптова зміна дипломатичної тактики Росії, яке осяяло довірливий світ променем надії.
Але я впевнений, що тільки присутність військ НАТО та наше стратегічне авіаційне командування з базами бомбардувальників так довго стримували червоних. Роспуск збройних сил НАТО та ліквідація наших баз залишаються основним завданням російської дипломатії".
Мет'ю Ріджвей, генерал армії США, цитати з його мемуарів "Солдат". 1956-й рік.
Звучить як пророцтво.
Висновки:
1. Для перемоги у війні мобілізація промисловості важлива в той самій мірі як і мобілізація солдат в армію. Кожне підприємство, яке може виробляти необхідне для війни або надавати сервіси, необхідні армії - мають бути вбудовані в систему забезпечення.
Бізнес та робітники підприємств мають отримати від держави передусім не автомати, а плани виробництва.
2. Країни НАТО мають усвідомити - зараз вже минули усі бар'єри, і треба надсилати усю зброю, яка є в Європі в Україну, доля безпеки Європи вирішується саме тут і саме зараз. Ескалація буде якщо Україна не буде мати снарядів для знищення окупантів.
Пройшло ще небагато часу перед виходом цих мемуарів, відколи було розгромлено фашистську Німеччину й знищено нацизм, як державну ідеологію та імперську ідею світового панування арійської раси.
Тоді ніхто не міг передбачити, як ця ж ідеологія але вже у вбранні рашизму оживе в новому тілі рашистської пітьми, що ховається за назвою "росія".
Теперішня ж ситуація великої війни між Україною і рашистською пітьмою більше нагадує історію 1938-1940 років, коли бездіяльність і боягузство західних демократій призвело і до ганьби і до другої світової війни.
А історія ця вказує на те, що наявність власного розвинутого військово-промислового комплексу та відмобілізованої боєздатної армії в держави, яка стала об'єктом агресії, не грає важливої ролі, коли більшість її населення та політичне керівництво обирає капітуляцію, аніж жертовну війну за незалежність, будучи зрадженою тими, на допомогу кого були сподівання.
А щодо мобілізації промисловості в Україні для потреб війни, то на даний час виконання такого завдання для теперішньої влади, яка не може організувати без корупції навіть закупівлю готового озброєння чи розподіл гуманітарної допомоги, нажаль, нереальне.
Хотя, в качестве этого потенциала, я сильно сомневаюсь.
Причому вони досить якісні і їх позиціонуються як більш якісні і надійні порівняно з Китаєм.
А сюди можна додати і тяжку промисловість (сталь, хімікати, механіка і т.д.) не говорячи вже про легку і харчову.
Україна розвинута промислова держава.
Напевно тіль що високі технологій нажаль не так розвинуті (чіпи і т.д.)
Просто в моєму містечку нарахував під 30 закритих підприємств з 1991 р
В тилу народ тиняється без діла.
Більше того. Багато мобілізованих в армії без діла сидить. На підготовку немає інструкторів, зброї, соляри. Але зп платять. Знайомі жінки жаліються, що чоловіки в армії квасять безкінечно. Бо гроші є, а справи немає
Відповідальність за крадіжку коштів у справі бронежилетів має взяти і міністр оборони Резніков, а не тільки безвідповідальні "фунти". Автор: Юрій Бутусов . Тобто сам Бутусов розуміє, яка "попа" в державних інститутах.
Тут тільки одним шлях - покращувати "горизинтальні звязки" між суспільствам (напр волонтерами орг., які мають репутацію - репатація зараз самих дорогих "товар" в Україні) та інститутами Заходу.
Напр. багато соціальних питань, можна привязати до Евроінтеграційних процесів, як соц.стандартів так і незалежної журналістики (напр. незалежний телеканал керований самими журналістами).
Оборонні програми привязати до інтеграції із ЗАхідними компаніями.
Чи є інше бачення?
Та за великим рахунком мобілізувати нічого, промисловість розвалена, а купа майстерень у сараях навряд чи змодп виготовляти зброю.
можна зробити висновок:
ДО ВЛАДИ ДОРВАЛИСЬ ЗВИЧАЙНІ ЗЛОДЮГИ, учні Коломойського! ( А той чувак навчить!)