СКРЄПИ і БУЛГАКОВ

Я вже писав текст про потребу позбавитися російського. Про забуття та карантин для російської культури, літератури, мистецтва.

Дерашизація повинна відбутися спочатку в самій Україні. Як силою зброї та духу, так і в ментальній площині - в відміні російських культурних кодів, які нас тримають в «руском мірє».

Нинішня дискусія про Булгакова та массоліт з цієї ж сфери. Власне сам письменник в пізньому совку й став продуктом радянсько/російського массоліту.

Моя старша дочка (їй нещодавно виповнилося 20) не лише не бачила купу радянських фільмів, але й не читала в повному обсязі російської совково культової класики. Тієї, яку нам нав’язували зі школи в обов’язковому шкільному курсі.

Дочка знає та любить літературу. Світову. Але не має літературних алюзій та відсилок до «мастєрмаргаритів», «собачихсердець» чи «іронійсудьби». Проте у нас з нею немає жодних проблем з порозумінням.

Для таких дітей, як моя дочка, булгакови одні з письменників в списку літератури третьої країни, поряд з сенегальськими чи бразильськими літераторами.

Інша справа я. Я читав і перечитував Булгакова. Цитати з його творів були очевидним способом комунікації в культурному контексті. Були. До 24 лютого.

Моя відмова від Булгакова - болісний, усвідомлений вибір.

Тому я беру його книжки і ховаю в свій бібліотечний «спецхран». А на поличку, там де стояв Булгаков ставлю інші книжки: "Тотальний опір. Інструкція з ведення малої війни для кожного" - Ганса фон Даха, «Тактика легкої піхоти для малих підрозділів» - Крістофера Ларсена та "Тактична медицина. Посібник". Ці книги сьогодні більш важливі.

Я не виключаю, що колись, років через 15, після нашої Перемоги, коли маємо сину виповниться 18 років, я покажу йому книжки Булгакова. Розкажу про те, хто був цей автор і чому я зберігаю «майстермаргариту» в далекій шухляді. Не раніше.

Як платник податків у цій державі, я не хочу щоб за мої гроші утримувалися культурні заклади, які вшановують персонажів, що зневажали мою культуру та мову. Ні, нехай музей буде. Як публічно/приватна установа. Без держфінансування.

В 1996 році для видання партії «Молода Україна», я писав текст в якому пропонував ліквідувати усі творчі спілки, оскільки вони «одержавлений» рудимент радянської епохи і жодного стосунку до мистецтва не мають.

Власне, навіть палкі прихильники заборони Булгакова й ті вважають, що Спілка письменників України повинна бути зліквідована.

Хоча, нехай собі існує, на власні членські внески, як саморегульована творча установа, як будь-яка інша ГО.

А Булгаков... Не забороняти, а оптимізувати і забувати. На час карантину, до повної дерашизаціі України та українців.

картина - автор Георгій КЛЮЧНИК