Як ганьбиться "опозиція" проти лісової реформи

В Україні запустили реформу управління державними лісами. Для низового рівня – лісництв – мало чого змінюється, а ось лісгоспи з окремих ДП перетворюються на підрозділи національної лісогосподарської компанії.

У вузьких професійних колах зміна моделі управління обговорювалась і обговорюється досить гостро. Є певна недовіра до авторів реформи. І це природно.

Хто прав, покаже лише час. Побачимо – чи дійсно національній компанії вдасться реалізувати те, що заплановано та обіцяно. Залучити великі міжнародні інвестиції, запровадити корпоративну культуру європейського рівня, перевести всі процеси в цифру. Про результати рано говорити, навіть керівник ще не призначений, не зареєстрована юридична особа.

Я сам беру участь в дискусії. І з самого початку відкрито пояснював, що є безліч правових нюансів, які ускладнюють трансформацію системи. Перехід до нової моделі, на мій погляд, може забуксувати в юридичних колізіях, судах, затягнутись на тривалий час. Не впевнений, чи врахували це автори реформи.

Водночас я не можу погодитись з тим, як поводиться наша "опозиція" - противники реформи з системи, що існує. Деяке регіональне керівництво, "дружні" до них депутати і все, що харчується навколо.

З самого початку я публічно казав цим людям: єдиний ваш шанс запропонувати владі якусь іншу модель або зберегти стару - це продемонструвати нову якість роботи. Керівники підприємств у регіонах, покажіть, що ви позбавились корупції, що у вас все максимально прозоро і на конкурсній основі, що ви дико ефективні. Що ви й без Києва знаєте, як залучити фінансування для закупівлі техніки. Що ви впроваджуєте нові технології. Доведіть результатами, що реформа не потрібна – навіщо щось змінювати, коли й так все рухається у бік європейських стандартів? Переконайте, що для покращення не потрібно ламати систему. А також публічно визнайте недоліки.

Замість цього була спроба створити ілюзію підтримки моделі, що існує, "широким колом лісівників та громадськості". Чи не єдиним офіційним виразом цього була електронна петиція на адресу Президента. До речі, її підписав і я, хоч публічно висловив скепсис щодо її доцільності взагалі. Лісовий сектор, який налічує більше ніж 50 тисяч працівників, не спромігся набрати навіть п'ятої частини підписів хоча б для того, щоб винести дискусію у публічний простір на рівень керівництва держави. І це - вирок моделі управління державними лісами, яка існує.

З іншого боку у медіапросторі з’явились представники Латвії, Литви, Польщі, європейських галузевих асоціацій, які розповіли, що в країнах ЄС аналогічні реформи пройшли дуже успішно. Всі задоволені, дохід держави зростає. Податки зростають. Ліси залишились державними. Може, якийсь чиновник щось і втратив, але держава і суспільство виграли.

У підсумку вся наша так звана "лісова опозиція" здулась, втерлась і замовкла, очікуючи на рішення власної долі.

Постанова Кабміна про запуск реформи ухвалена, потяг пішов, але наша "опозиція" несподівано ожила. Під гаслом - реформу ми зупинити не змогли, так давайте врятуємо себе. Тактика примітивна. Бігаємо по кабінетах, намагаємось домовитись про посади у нових структурах і одночасно тиснемо на міністерство та агентство зовні, щоб було зручніше домовлятись.

Хіт минулого тижня – вистава у виконанні волинських депутатів зі спробою направити у столицю чергове "обурене" колективне звернення. Я звернув увагу саме на Волинь, тому що серед обласних очільників є один мій старий знайомий.

Пам’ятаєте Володимира Бондара, якій з 2017 року після Юшкевич виконував обов’язки голови Держлісагентства? А вже наступного року ТОВ "Волинь-Еко-Прод", що належала партнерам дружини Бондара, через суд скасувала наказ про Порядок організації та проведення аукціонів з продажу необробленої деревини. І вся реалізація остаточно перейшла на корупційні договори купівлі-продажу. Тепер цей Бондар, депутат Волинської обласної ради, заявляє, що нібито внаслідок реформи "…буде повністю знищено деревообробну галузь, не можна буде без згоди Києва користуватися й іншими продуктами лісів – грибами, ягодами тощо". І закликає обласну раду та місцеві ради "докласти всіх зусиль, аби призупинити втілення цієї постанови уряду". Що це за клоунада обласного рівня? Де факти? На підставі чого народжується ця маячня? До речі, "звернення" підписали, але у столицю так і не направили.

Ще один відомий "лісник" нардеп Микола Тищенко також не дуже креативів. Ініціював створення Тимчасової слідчої комісії ВРУ з питань "встановлення причин недоотримання надходжень" внаслідок "неефективної діяльності ДАЛРУ…". Типова технологія лобіювання і тиску на виконавчу владу. Хай пан Микола звернеться до мене, я йому і без ТСК надам довідку, де шукати "недоотримання надходжень" від крадіжок лісу в період його перебування на Закарпатті. Втім, не думаю, що парламентські групи та фракції погодяться танцювати в кордебалеті у Тищенко-шоу. Переконаний, до речі, що і він сам в це не вірить. Розрахунок, що лише факт появи проєкту постанови на сайті ВРУ вже змусить когось у міністерстві здригнутись і враховувати його інтереси у галузі. Але нагадаю, що навіть на норму закону, яка забороняє реформувати лісову галузь, Президент наклав вето. Микола Миколайович взагалі слідкує за подіями в парламенті та рішеннями голови держави?

Одночасно "опозиція" намагається знову замовляти статті, як близнюки схожі одна на одну, з заголовками на кшталт "Як злочинці з міністерства та агентства приватизують українські ліси". Немає потреби робити це в медіа! Пишіть заяву про злочин, ставте підпис та реєструйте! А якщо немає сміливості - не ганьбіться та не ганьбіть ремесло!

Все, що відбувається, змушує мене знову звернутись до деяких керівників в регіонах.

Ви не розумієте, що в черговий раз пробиваєте моральне дно? Гадаєте, що ніхто не розуміє, не бачить, що ви робите? Гадаєте, це допоможе особисто вам?

Країна перед найскладнішим опалювальним сезоном в історії. У вас є шанс стати справжніми героями. Врятувати країну. Проявити ініціативу. Зробити більше, ніж від вас вимагали. Створіть запаси та передайте дрова містам та селам, що замерзають. Займіться справою!!!

Доля лісової галузі у вигляді реформи вже кинула кубики на зелене сукно історії. І сподіваюсь, що її реалізація перевищить наші очікування. Хоча я був та залишаюсь скептиком.