ЗАКОНОПРОЕКТ ПРО АЛЬФА-БАНК. ТРОХИ ПОДРОБИЦЬ

Законопроект щодо виведення з ринку системно важливого банку: витрат для платників податків не буде. Керівництву банку і його клієнтам підготуватися – розбираємо деталі.

Законопроект №8069, зареєстрований у парламенті 23.09.2022, вже назвали законом, який дозволить націоналізувати банк за 1 гривню.

Детальний аналіз процедури, дозволяє дійти цікавих висновків.

По-перше, прописується, що вартість фін.установи акціонерам відшкодовуватимуть після компенсації збитків державі з боку росії.

По-друге, законопроектом пропонується за пропозицією НБУ надати право Мінфіну брати участь у виведенні з ринку не просто банку, але "системно важливого банку", і не з будь-яких підстав, а лише "з підстав, які настали під час здійсненої військової агресії росії проти України".

По-третє, націоналізація системно важливого банку хоч і відбуватиметься через процедуру віднесення банку до категорії неплатоспроможних, однак не потребуватиме докапіталізації з боку держави – продаж банку за 1 грн буде проводитись незалежно від фактичного розміру регулятивного капіталу банку на день прийняття НБУ відповідного рішення. Відповідно, гроші Держави (читай платників податків) не будуть витрачатися на цю націоналізацію.

По-четверте, Фонд гарантування вкладів «протягом процедури виведення неплатоспроможного системно важливого банку з ринку за участю держави призначає, за поданням Міністерства фінансів України, погодженим з Національним банком України, керівників банку, які приступають до виконання своїх обов’язків з моменту припинення Фондом тимчасової адміністрації», що вкрай важливо , щоб розірвати старі управлінські ланцюжки і забезпечити контроль над всіма операціями в Банку.

По-п`яте, відповідно до норм цього Закону - по всім вкладникам і кредиторам Фонд гарантування, який перебирає на себе функції управління банком, буде перевіряти як кінцевих бенефіціарів таких клієнтів, так і джерела походження коштів:

«Банк протягом двох місяців з дня набуття державою права власності на акції неплатоспроможного системно важливого банку проводить додатковий аналіз кредиторів банку на відповідність критеріям для припинення зобов’язань перед ними відповідно до цього Закону з урахуванням структури власності кредиторів, визначення їх кінцевих бенефіціарних власників (контролерів) та 7 припиняє ті зобов’язання перед особами, що відповідають таким критеріям. Якщо в результаті такого аналізу кредиторів банку не вдалося встановити кінцевих бенефіціарних власників (контролерів) таких кредиторів або встановлено, що джерела розміщених у банку коштів є непрозорими чи недостатніми, або кредитори не надали банку у строк, встановлений у запиті банку, достатньої інформації для проведення аналізу наведених даних, банк зобов’язаний здійснити блокування операцій за рахунками таких кредиторів та коштів за такими рахунками для визначення відповідності кредиторів умовам для припинення зобов’язань перед ними або розблокування коштів за такими рахунками відповідно до цього Закону і повідомити таких кредиторів про прийняті рішення»

А тепер подивимось, на кого ж конкретно розрахований проєкт №8069.

До системно важливих банків України нині належить 14 фінустанов:

1) 4 державні банки: Ощадбанк, ПриватБанк, Укргазбанк, Укрексімбанк;

2) 4 банки із європейським капіталом: Кредобанк, ОТП Банк, Райффайзен Банк, Укрсиббанк;

3) 5 банків з українським капіталом: А-Банк, банк «Південний», ПУМБ, ТАСкомбанк, Універсал Банк;

4) 1 банк із російським капіталом: Альфа-Банк.

Очевидно, що держбанки з цього переліку можна викреслювати відразу з упевненістю на 100%, хоч впевнено прибутковим є Приватбанк і Ощадбанк.

Банки з європейським капіталом - скоріш за все теж, адже важко уявити, щоб нашим західним партнерам відшкодовували вартість банків лише після компенсації збитків з боку росії.

Щодо банків з українським капіталом, то вони всі операційно прибуткові і з хорошим запасом ліквідності.

Тому, ймовірно, що проект прописаний саме під Альфа-банк. 

Прикметно, що на одному з профільних онлайн-ЗМІ новину про проєкт №8069 навіть проілюстрували за допомогою фото Фрідмана. 

Про негативні тенденції дотично свідчить й інформаційний галас навколо банку. Йдеться про так звану докапіталізацію банку заради зняття санкцій з Михайла Фрідмана. 

І хоч в банку виступають категорично проти й самого факту поганого кредитного портфелю, й зв'язку докапіталізації зі зняттям санкцій, проти самої докапіталізації все ж ніяк не заперечують.

Підсумовуючи все вище сказане, очевидно, що за таких умов вкрай важливим є посилення контролю Нацбанку за роботою Альфа-банку з метою запобігання виведення коштів з установи.