Як Путін намагається налякати ядерною зброєю
Кілька висновків з аналізу вчорашніх комунікацій в західних змі щодо ЯЗ:
1. Путіну вдалося певною мірою досягнути своєї першої цілі: налякати.
2. США, як і раніше, непохитні: вони не бачать змін в ядерній позиції Росії та підстав, щоб змінювати свою ядерну позицію. А значить так і є.
3. Все більше публікацій в західних медіа про те, що на розгортання Росією ЯЗ потрібен час. З моменту помітного приготування до застосування щонайменш години, а взагалі дні. За цей час можна вжити низку заходів для стримування, детальні плани яких підготовлені у Вашингтоні
4. Гучніше лунають інсайди про те, що Пекін проти застосування Росією ЯЗ, що логічно. Але не проти погроз ЯЗ, що також логічно. Враховуючи васальний статус Росії відносно КНР, навіть не можу собі уявити, як Путін може сказати некрократу Сі "Ні"
5. Також все більше публікацій про те, що відповідь на застосування ЯЗ буде потужною та військовою
6. Паралельно російська пропаганда намагається викликати сумніви у західних виборцях щодо рішучості їх лідерів дати сильну відповідь Росії та спроможності стримати. Ціль Росії проста: чим менше виборець довіряє владі, тим більше боїться, чим більше боїться, тим більше підтримує дискурс а-ля Маск: "давайте якось замиримся"
Нагадаю што ЗША ня здольныя былі спыніць тэракт на 11 верасня, таму я ва ўсемагутнасць іх спецслужбаў так слепа ня верыў бы. І яны дагэтуль лічаць (на афіцыйным узроўні і ў грамадцтве), што галоўны кіраўнік плану быў нейкі араб у цюрбане, які хаваўся ў гарах Аўганістана. Пра Лубянку ані слова (бо яны апранутыя ў версаче і дольче габана).
Отже потрібно готуватися до застосування ЯЗ.
Нам нужно тогда заявить, что мы как суверенное государство оставляем за собой право ответить на этот ядерный удар по нашей территории в любой момент в будущем без предупреждений и дипломатических нот равноценным событием на ядерных объектах РФии или еще както - симетрично или асиметрично, или ни так, и ни эдак