Колишні координатори Тетяни Монтян дестабілізують політичну ситуацію в тилу

Проросійська пропагандистка Тетяна Монтян відома своєю антиукраїнською риторикою, пособництвом Росії і підтримкою влади московських гауляйтерів на тимчасово окупованих територіях України вже віддавна.

За відверто антиукраїнські висловлювання її внесли до бази «Миротворець».

Наступного року, коли Тетяну Монтян не випустили з України до Польщі саме через її антиукраїнські погляди, вона пригрозила, що «…скоро прийде Росія і всіх вас перевішають на телеграфних стовпах. І я буду цьому дуже-дуже рада. Так вам і треба. Скотам!».

Пропагандистка «русского міра» нерідко хвалить «керівництво» на окупованих територіях, які часто сама відвідувала, порушуючи українське законодавство.

Наприклад, у травні 2021 року вона взяла участь в ході т.зв. «безсмертного полка» в окупованому Росією Донецьку. Журналісти зафіксували як вона несла портрет дідуся президента України Володимира Зеленського, а на відео прокоментувала це так: «Нехай хоч дідусь прогуляється в "Безсмертного полку", поки його онук влаштовує шабаш СС" Галичина "посеред Києва"».

На екстреному засіданні Ради безпеки ООН, яке було скликано 17 лютого 2022 року на прохання української влади, Росія як запросила Тетяну Монтян як свого «свідка беззаконня», яке буцімто відбувається в Україні. Тоді Монтян заявила, що Україна начебто «вбиває мирне населення Донбасу», а війну провокує Захід, а не Росія.

Втім, після повномасштабного вторгнення військ РФ Тетяна Монтян, подібно до сотень інших російських колаборантів, терміново покинула Україну, перебравшись в Єгипет, та почала видавати себе за біженку, продовжуючи там антиукраїнську діяльність. Хоча під мобілізацію вона не підпадає. Тобто, переживати за свою безпеку могла хіба що через антиукраїнські погляди.

Діяльність Тетяна Монтян «в одиночку» мала б незначний ефект. Інша справа – розгалужена мережа її «активістів», яких свого часу вона спробувала обʼєднати в рамках політичної партії «Спільна дія». Мені стало цікаво зʼясувати, хто де зараз перебуває та чим займається з-поміж тих осіб, які у 2014 році році стали пліч-о-пліч з Тетяною Монтян, свідомо чи несвідомо допомагаючи просувати її проросійські наративи в областях. Тих, хто зараз особливо не «при справах», я до уваги не брав. Адже, перевіривши окремих осіб, зʼясував, що їх роль в представленні партії Монтян в регіонах була формально-номінальною. Але були й такі, які прагнули публічності та, мабуть, планували політичну карʼєру.

Отже, на старті передвиборчої кампанії у 2014 році Вінницький обласний  осередок партії Тетяни Монтян очолив журналіст Антон Булгаков. Нині він є регіональним представником Інституту масової інформації у Вінницькій області. Не осуджуватиму ІМІ. Вірогідно, він виступає за те, що «минуле залишається в минулому».

Координатором Чернігівського обласного осередку визначили Курникова Андрія, який, згідно з відкритих даних, на той час представляв в Україні російську компанію «Катервіл» (так зазначено на сайті підприємства), попри розпочату нею війну. Чи працює він зараз на Росію – перевірити складно. Цим можуть поцікавитися правоохоронні органи, якщо це порушує наше законодавство.

У Закарпатській області партією Тетяни Монтян взялася керувати Лариса Приходько (Ступак) – активістка і правозахисниця, принаймні так її імʼя згадується в деяких матеріалах ЗМІ. На малій Батьківщині її ще називають «псевдоактивісткою» і «псевдожурналісткою».

У 2018 році Закарпатська обласна організація НСЖУ заявила про повне відмежування від Лариси Приходько (Ступак) у звʼязку з її непрофесійними і неправомірними, псевдожурналістськими діями, які були спрямовані на терор державних та муніципальних установ під вигаданими приводами. Ось аргументи, наведені головою НСЖУ в Закарпатській області:

Цікаво, що сина Лариси Приходько (Ступак) Ступака Романа Тіборовича у 2019 році внесли до бази сайту «Миротворець» за наявність у нього подвійного громадянства, що заборонено в Україні.

Дуже схожа ситуація склалася з представництвом партії Тетяни Монтян у Чернівецькій області, у діяльності якої спостерігається ідентичний почерк (ймовірно, це наслідки «школи» Монтян). Там координатором політсили стала Тетяна Шепелько – теж називає себе активісткою і правозахисницею (має диплом юриста).

У 2019 році чернівецьке видання «Час» опублікувало матеріал, в якому зазначило, що радниця Чернівецького міського голови Олексія Каспрука, якою на той час була Тетяна Шепелько, «є чи була членом і координатором партії «Спільна дія». На це сам Олексій Каспрук відповів багатозначно: «Ми всі колись десь були!».

За результатами місцевих виборів у 2020 році, Тетяна Шепелько стала депутаткою Чернівецької міської ради від партії «Пропозиція», яку очолює в регіоні той самий вже ексмер Чернівців Олексій Каспрук; головою Комісії з питань законності, регламенту, прав і свобод людини Чернівецької міської ради.

Нині підтвердити те, що ця особа продовжує виконувати роль представника партії Тетяни Монтян в Чернівецькій області неможливо, оскільки всі сліди у світовій павутині грамотно заметені.

Станом на жовтень 2022 року формальної активності більшості осередків партії «Спільна дія» теж непомітно. Хоча юридична особа партії в стані припинення діяльності не перебуває. Вдалося знайти відомості лише про один з них, який дивним чином знаходиться в анексованому Криму. Вірогідно, що Тетяна Монтян використала своїх представників в областях, аби продемонструвати загальноукраїнську легітимність партії, а ті представники були для неї «корисними дурнями». 

Однак, що цікаво – колишні представники партії Монтян, зокрема на Закарпатті і в Чернівецькій області, зараз діють однаковими методами – такими, які практикує використовувати сама Тетяна Монтян. Вони розхитують суспільно-політичну ситуацію у своїх областях, дискредитуючи центральну і місцеву владу та підбурюючи населення до різного роду протестів, незважаючи на воєнний стан і повномасштабну війну, яку веде проти України Російська Федерація. Така поведінка вигідна виключно Москві. На мій погляд, ними вже давно мала б зацікавитися СБУ. Тому що в цей час політичне розхитування на місцевому рівні, особливо в тилових регіонах, дуже шкодить безпековій ситуації по всій країні. Чи не працюють вони часом на ворога? Однозначну відповідь мають дати правоохоронці.

Загалом, як бачимо, незважаючи на суперечливий досвід співпраці з одіозними українофобами, деяким молодим активістам і політикам все ж вдається триматися на плаву. Тоді як деякі «обʼєднувачі» від несприятливих умов для просування проросійських наративів вже відпочивають у теплих краях. Але, судячи з нещодавніх новин про російське громадянство судді цілого Верховного суду України, вже перестаєш дивуватися всьому, що відбувається і може відбуватися.

Думай ТЕ!