Папа, де ви там узріли гуманізм?
(З внутрішньої переписки з Папою Франциском).
Була в мене колись викладачка світової літератури, світлої пам'яті Оксана Олегівна, то вона, коли ми нили, що вона нам не читатиме літературу другої половини ХІХ століття, презирливо пирскнула, що їй ще не вистачало розбирати той сопливий гуманізм. Сопливий гуманізм був протиставлений гуманізму Ренесансу як вочевидь речі несумісні за масштабом. Бо перший простягнув палець Мікеланджело до бога, а другий витирав соплі маленької людини.
Відверто кажучи, це і гуманізмом назвати важко - так сентименталізм. Як написав Набоков: ".. когда ми говорим о сентименталистах - о Ричардсоне, Руссо, Достоевском - мы имеем в виду неоправданное раздувание самых обычных чувств, вызывающих автоматическое сострадание". Так би мовити "топорный метод" высекания слезы.
Може, правда, Папу Римського дуже розчулив фрагмент "Преступления и наказания", де вбивця Раскольніков і повія Мармеладова читають Новий Завіт? Або коли Мишкін і Рогожин міняються натільними хрестами, а потім останній таки вбиває Настасью Філіповну з ревнощів? Де герой "Записок из подполья" завтра готовий убити на дуелі, але перед тим дуже хоче побрататись?
По правді, це все несусвітня єресь. Я вже давно не перечитую Достоєвського, але кожен раз як ідеться про його твори, я тепер згадую випадок з пропедевтики, коли професори Палівки привели нам на клінічний розбір психопата. І ми хвилин 30 страждали і розбирали його рани дитинсва, допоки викладач сурово так не сказав: "А ну розкажи цим ридающім, як ти убив сусіда". В принципі, коли я згадую цей випадок, я навіть трошки гуманніше ставлюсь до вчорашнього пасажу Папи про гуманізм русскага народа. Психопати навдивовижу зачаровують.
Але на полях ремарок Папі римському варто лишити навіть не слова Достоєвського про католицьку церкву, яку прирівняно до антихриста і Великого інквізитора, а геть інші: де письменник виплекав російського богочеловєка, через якого тепер потерпають мільйони українців і не тільки ми.
"У нас создался веками какой-то ещё нигде не виданный высший культурный тип, которого нет в целом мире, - тип всемирного боления за всех. Это - тип русский, но так как он взят в высшем культурном слое народа русского, то, стало быть, я имею честь принадлежать к нему. Он хранит в себе будущее России".
Тому, напевно, найчесніша емоція про Достоєвського була в Чубайса:
"Вы знаете, я перечитывал Достоевского в последние три месяца. И я испытываю почти физическую ненависть к этому человеку. Он, безусловно, гений, но его представление о русских как об избранном, святом народе, его культ страдания и тот ложный выбор, который он предлагает, вызывают у меня желание разорвать его на куски".
Бо якщо інородний Гоголь просто вскрив всю гнилість цих Акакіїв, то Достоєвський їх обійняв, витер соплі і сказав: іди вбивай, то з братської любові, можна. Отакий от гуманізм.
До Папи Римського питань немає крім одного: Каїна коли канонізувати будемо?
Майже все бабло Х*йла і так лежить у банку Ватикана.
- ПСС Достоєвського включає 30 томів, з яких безпосередньо твори лише 13. Решта чернетки, ділові та особисті листи, звернення, роздуми та інші "цінні міркування". І ось з цього вороху життєдіяльності психічно хворої людини можна отримати підтвердження абсолютно всього, від найбільшого гуманізму до найчорнішого садизму.
>ПСС Достоєвського включає 30 томів... І ось з цього вороху життєдіяльності психічно хворої людини можна отримати підтвердження абсолютно всього...
Мені колись дісталась парочка останніх томів із зібрання творів Тургенєва. Перші томи, власне з творами, очевидно пішли наліво, а листування і всяка дребедінь - віддали простому люду.
І от там натикаюсь на такий лист, вже не пам'ятаю, кому адресований.
Пише Тургенєв, що якось до нього був завітав у гості Достоєвський і розповів, що оце зараз прогулювався по Літньому саду і зустрів там гувернантку з дівчинкою-підлітком. Гувернантка мріє поїхати і повернутися додому, але не має грошей. І нібито Достоєвський запропонував їй тих грошей, якщо вона дасть йому побути з дівчинкою наодинці. Так нібито і зробили.
Ошелешений Тургенєв дивиться на Достоєвського і не знає, що йому думати. Чи це справді так було чи старий параноїк все видумав, щоб подражнити його?
Шалений гуманізм, чи не так?
Мені здається, що Папа Римський просто відзеркалив загальне сприйняття на Заході артефактів московитської культури. "Злочин і кара" для Заходу - то просто детектив, у голівудських тріллерах ще й не те побачиш.
Загалом публіка, за винятком одиниць, ковзає по верхах і не бачить ширшої картини падіння отого народу, бо для повного розуміння "загадкової рашистської душі" потрібен історичний аналіз.
Тільки тоді стане зрозуміло, що московити - не душелюби.
Вони - ДУШЕГУБИ.
Папа допомагає зануритись у гуманізм русской душі.
Русское страдание, - на самом деле, глубокое и почти неосознаваемое счастье русского человека, - не может в полной мере удовлетворяться и продлевать своё естественное существование без принесения сильной боли и возвышенных страданий другому.
7-го октобря сего года.
Більше нічого додати. Література садистів-мазохістів.
Человек это не чтото безусловное и вечное, от бога, а концепт Нового времени, те совокупность слаженных частей, как в машине и сейчас философия в пассивном статусе цинизма пребывает, когда осознается, что идеалы Нового времени недостижимы, но ничего другого не создается, нет новой перспективы кроме того, что проясняется статус жизни - есть ли жизнь в подключенном с ИВЛ или жизнь-недостойная-жизни, как с самоубийством или биополитика, те политика биологической жизни, не социальной, как в тоталитарных системах, а уже биологической и различие между био и зеон. Человек закончился, его разобрали по частям, по деталькам и создают машину, причем даже некоторые философы видят такой образ действий в ветхом завете, когда бог-горшечник лепит мир как горшечник)
Так мы тоже должны быть на гребне волны и ввести в КПК дегуманизацию откровенных уйобков и разбирать их на органы, например. Нам нужно в КПК ввести понятие нечеловек и дегуманизация в случае, если чиновник или связанное лицо, например, обещает бороться с коррупцией, быть честным, ответственным и вместе с тем совершает ее в брутальных масштабах. Или наводчиков, предателей во власти, прочих выродков следует лишать статуса человек. Нужно в КПК прописать лишение статуса человек.
Мы терпим небывалое бедствие - войну-на-уничтожение, а ктото миллиарды прикарманивает и с экранов ТВ полно рож, которые эту ситуацию оправдывают.
РФия - территория нелюдей и гуманизм там неполноценный, но хоть какойто он там есть, что даже ПАПА РИМСКИМ СМОГ К НЕМУ ВОЗВАТЬ!!!. Но если мы как общество толерантны к такой коррупции у себя, мы тоже в целом несостоялись как люди.
ели, они, кашку
пили, они бражку (это пра гуси-гуси-га-га-га)