Коли фінмоніторинг заважає бізнесу: українська практика v.s. міжнародний досвід
За 31 рік з моменту проголошення Незалежності, Україна залишається єдиною країною з числа колишніх радянських республік, яка так і не спромоглася досягти рівня ВВП 1990-го року. Насамперед, завдячуючи переорієнтації із промислового розвитку на аграрно-сировинну модель економіки.
Проте, не лише це вплинуло на погіршення економічної ситуації. На жаль, під гаслами «ми йдемо в Європу» та «будуємо вільний ринок», вітчизняні чиновники спроміглися настільки зарегулювати всі бізнесові процеси, що умови для ведення справ в нашій державі наразі є майже найгіршими в тій самій Європі і одними з найгірших у світі. Про це свідчать дані щорічного дослідження Economic Freedom Index 2022 від американського Heritage Foundation, де України посідає в рейтингу економічних свобод 130 місце серед 177 країн світу. В європейському регіоні Україна розмістилася між росією та білоруссю, посівши передостаннє 44 місце.
З початком широкомасштабного вторгнення рф на нашу територію парламент та уряд почали активно працювати над реальною дерегуляцію з метою підсилити спроможність вітчизняної економіки протистояти викликам війни. Але коли успіхи наших військових дозволили вибити ворога від столиці, чиновники повернулися до своєї улюбленої справи – збільшення рівня зарегульованості. Зокрема, в надрах Мінфіну народився проект положення Мінфіну «Про критерії ризиків легалізації (відмивання) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансування тероризму та фінансування розповсюдження зброї масового знищення». Цей документ, у разі ухвалення, здатний суттєво погіршити умови ведення бізнесу в багатьох сферах, зокрема у наданні послуг.
Спробую пояснити це на прикладі роботи ринку азартних ігор. Так, для того щоб зробити ставку на результат спортивного змагання (нагадаю, зараз проходить 22-ий Чемпіонат світу з футболу і за ним спостерігають гравці з усього світу) чи зіграти в казино, фізичній особі доведеться надати гральному закладу про себе стільки персональної інформації, скільки банки вимагають від потенційного позичальника коштів – юридичної особи і не факт, що після цього буде можливість пограти! Зрозуміло, що це призведе лише до зростання попиту на послуги нелегальних закладів і жодним чином не сприятиме боротьбі із фінансуванням тероризму, скоріше навпаки.
Легальний гральний бізнес абсолютно не проти виконувати вимоги фінмоніторингу. Однак, треба розуміти, що ці критерії мають бути адекватними й такими, що можливо технічно виконати, не відлякуючи людей! Як зазначив Антон Кучухідзе, Голова Всеукраїнської Ради Гемблінгу (UGC), організатор азартних ігор не є банківською або фінансовою установою, тому не має прав запитувати інформацію у гравця, наприклад, де він працює, цікавитись його особистим життям, станом справ та активів, оцінювати його соціальний стан, запитувати інформацію про його матеріальний стан або з’ясовувати інформацію, що гравець є безробітним або жебраком чи політичним діячом тощо.
На жаль, чиновники Мінфіну не бажають чути підприємців і відхиляють пропозиції бізнес-асоціацій щодо приведення критеріїв фінмоніторингу до адекватних норм. Керується Мінфін тим, що у України є міжнародні зобов’язання щодо прийняття критерії саму у такому неадекватному вигляді. Нагадаю, що це, м’яко кажучи, не відповідає дійсності. І щоб в цьому пересвідчитись потрібно лише подивитись на рекомендації FATF, яка вже давно розробила Міжнародні стандарти боротьби із відмивання коштів, фінансуванням тероризму та розповсюдженням зброї масового знищення. Зокрема, норми Рекомендації №10 щодо заходів належної перевірки клієнта, які чітко встановлюються… ДЛЯ ФІНАНСОВИХ УСТАНОВ (і винятково для фінансових установ, а не будь-яких комерційних компаній)! Доречи, за цією рекомендацією, норми перевірок застосовуються лише ДЛЯ ОКРЕМИХ ОПЕРАЦІЙ, ЩО ПЕРЕВИЩУЮТЬ ПОРІГ У USD/
EUR 15 000!!! Виняток з цього лише один і він стосується транзакцій зі страхування життя при роботі із страховими компаніями.
Все це відомо й нашім західним партнерам, які будуть дуже незадоволені тим, що Мінфін намагається прийняти нові правила фінмоніторингу без врахування голосу громадськості та бізнес-асоціацій ще й з порушенням рекомендацій FATF. Така позиція чиновників абсолютно не додає авторитетності тому документу, який вони намагаються ухвалити за спиною у бізнесу.
І бізнес і держава зацікавлені у формуванні цивілізованого грального ринку в Україні. Створення на цьому шляху додаткових штучних бар’єрів з боку чиновників Мінфіну лише заважатиме як вітчизняним підприємцям так і виходу на український ринок іноземних інвесторів. То може в ситуацію вже варто втрутитись Голові Уряду? Бо зниження наповнюваності бюджету через блокування роботи бізнесу та потрапляння інвестицій в Україну – це точно не те, чому мають сприяти у Мінфіні, їхнє завдання суто протилежне…
