Рада прийняла закон "Про медіа". Що з ним не так?

ВРУ більшістю парламентарів прийняли закон "Про медіа" (ще відомий як "медіакодекс"). Поясню, чому він важливий та чому дана його форма не вирішує проблем, що пов’язані з агітацією та роботою в мережі під час виборів.

Цей законпроєкт є консенсусом робочої групи, до якої ввійшли представники громадських організацій, Національної ради з питань телебачення і радіомовлення, медіаіндустрії та Національної асоціації мовників. Зареєстрований ще у 2020 році проєкт довший час гальмували представники медіа, проте з 24 лютого усі процеси пришвидшилися. В тому числі через те, що належне регулювання медіа — вимога до нас як уже кандидата на вступ до ЄвроСоюзу.

Після голосування щодо цього ЗП 30 серпня 2022 року (233 голоси "ЗА") робоча група доопрацьовувала проєкт для забезпечення виконання пункту 6 вимог ЄС щодо кандидатства, зокрема:

• закріпили та доопрацювали положення щодо структури власності та фінансової прозорості у сфері медіа;
• доопрацювали питання регулювання мовлення громад, з урахуванням рекомендацій експертів Ради Європи;
• розширили гарантії захисту дітей від шкідливого контенту;
• посилили повноваження регулятора у частині накладання санкцій на суб’єктів у сфері медіа.

У законопроекті відкинули правки від громадського сектору

Але цього регулювання у законопроєкті замало. Змін потребував і Виборчий кодекс України. Тому, у Перехідних положеннях законопроєкту містилася низка ключових положень щодо регулювання діяльності медіа під час виборчого та референдного процесу та правил агітації. Їх погодили після консультацій із громадськістю, представниками бізнесу та медіаіндустрії, народними депутатами й представниками державних органів (робоча підгрупа при ВРУ працювала понад рік).

У цих пропозиціях вперше було запропоновано комплексно врегулювати здійснення агітації в інтернеті, визначено поняття прихованої передвиборчої агітації, скасовано так звані "дні тиші", тобто заборону на агітацію у переддень та день голосування, запроваджено можливість подання фінансових звітів про надходження та використання коштів виборчих фондів політичних партій через Реєстр POLITDATA, який адмініструє НАЗК. Останнє нововведення – це якраз моя пропозиція до проєкту. За задумом вона покликана сприяти прозорому фінансуванню під час виборчого процесу на різних типах виборів та підзвітності партій та кандидатів перед виборцями.

Проте ці зміни були "знесені" в залі засідання під час розгляду вказаного законопроєкту. При чому, фактично в ультимативному порядку: "ЄС", "Батьківщина" та група Разумкова готові були голосувати за ЗП за умов, що він якраз таки не торкатиметься змін до виборчого кодексу.

Зміни до Виборчого кодексу потрібні вже

Однак важливо врегулювати питання агітації під час виборів та референдуму саме зараз.

По-перше, тому що Нацрада з питань телебачення і радіомовлення отримала повноваження застосовувати заходи реагування за порушення вимог законодавства щодо форми, маркування, порядку поширення (розповсюдження), джерел та порядку фінансування агітації, а також порушення вимог законодавства щодо участі медіа в інформаційному забезпеченні виборів та референдуму. І такі порушення, відповідно до закону "Про медіа", в більшості випадків віднесені до значних порушень, що передбачає стягнення істотних штрафів.

Але правила агітації під час виборів при цьому залишились застарілими, які не відповідають реаліям сьогодення. За таких умов подальше регулювання агітації не буде ефективним. Відповідно обов’язок, який Україна взяла перед ЄС в рамках процесу отримання статусу кандидата, не буде виконаний повністю.

По-друге, запроваджувати такі системні зміни завжди краще завчасно, щоб у зацікавлених сторін була можливість для підготовки та адаптації до нових правил гри.

Який вихід із ситуації?

Висновок такий, що без змін до Виборчого кодексу прийнята законодавча ініціатива не дає необхідного результату та не регулює діяльність ЗМІ під час виборів ефективно. Водночас керівництво "Слуга народу" та керівники ВРУ пообіцяли зареєструвати найближчим часом окремий законопроєкт щодо змін до виборчого законодавства і підтримувати його проходження. Це означає, що чинний закон "Про медіа", який уже ухвалили, залишиться без змін, які хотіли впровадити представники громадянського суспільства і я.

Проте в обхід цьому має бути зареєстрований новий законопроєкт, покликаний врегулювати роботу онлайн ЗМІ, виборчої агітації, подання фінансових звітів про надходження та використання коштів виборчих фондів. Принаймні, про це мене запевнило керівництво "Слуги народу". Сподіваюся, що наступного разу ініціативу вдасться прийняти без істотних заперечень від деяких сил у парламенті.

Ярослав Юрчишин