Перша світова з дронами і тепловізорами

Бахмут виявився цікавим місцем. Тут немає арт дуелей як в Херсоні. Тут немає танкових зерграшів київщини. Тут йде тупий піхотний рамс на стрілкачі. АГСах, мінометах. Багно під лапками. Жмурі в посадках. Свої і чужі.
Обидві сторони кидають в ці посадки і поля піхоту. І дивляться хто кого перемоле. Недосвідчена піхота гине сходу, досвідчені зубаті ветерани - переживуть на кілька штурмів більше, але потім теж затрьохсотяться чи помруть. Броня гасає на ВП і евакуацію.
Тут весело. Тут піхотний рамс. Без броні тут пізда.
Дронщики і всяка командна піздота скаржаться на засцяну піхоту. Носа не суючи в посадку під час штурму. Приходячи після. Чи до. До і після штурму в цих посадках можна танцювати дзиґу. А під час штурмів, ці посадочки стають дуже незатишними місцями. Непідготовлені батальйони сипляться за кілька днів.
Тут немає "урааа" вражинок що біжать. Вражина грамотно штурмує. І на характері дохнуть. ТРО розбігається, всі ссуться. І противник теж. Тут йобана перша світова. Тільки з дронами і тепловізорами. Штурмові загони на вагу золота.
Ще вчора враги радісно кричали в рацію - всім учасникам штурма по медалі. А вже сьогодні - ридають що вони всі 300 і 200. І що ніхто їх не забирає і пацани витікають.
Але загалом рівень трешака досить прийнятний. Ще б робочу беху. Чи дві.
але Ваше Ессе трохе не розкрито....
для пересічного...
абревіатури треба тлумачити у лапках,
а о т....х 200 необхідно щельніше
для молоді, для мотивації.
Если сравнение Бахмута с Первой Мировой войной, для вас как то не раскрыто, то я больше чем уверен , как бы автор не описывал тот АД который там происходит Вам всё равно будет не понятно. И проблема здесь не в авторе!
Бо воювати радянськими методами для нас - це шлях до поразки, хоча б з огляду на чисельність ворога.