Чи зупинить Зеленський закон 8271?

13 грудня Верховна Рада ухвалила низку скандальних законів. Серед них, зокрема, 8271, який передбачає посилення покарання для військовослужбовців. Йдеться як про адміністративну, так і кримінальну відповідальність.

Найрезонанснішим пунктом тут є заборона призначення покарання нижче мінімальної межі для низки статей:

-стаття 402 КК України "Непокора, тобто відкрита відмова виконати наказ начальника, а також інше умисне невиконання наказу";

- стаття 403 "Невиконання наказу";

- стаття 405 "Погроза або насильство щодо начальника";

- стаття 407 "Самовільне залишення військової частини або місця служби";

- стаття 408 "Дезертирство";

- стаття 429 "Самовільне залишення поля бою або відмова діяти зброєю";

Законопроєкт пройшов Раду надзвичайно швидко – при тому, що він був внесений лише 8 грудня, а 12 його розглянув комітет, наступного дня депутати його проголосували.

Цікаво, що профільним тут був не комітет нацбезпеки, а правоохоронної діяльності.

Законопроєкт одразу ж викликав критику серед військовослужбовців, особливо ТРО. А українці одразу дали необхідну кількість голосів під петицією, де просять президента ветувати закон.

"Я поважаю усю роботу в армії, уся робота на всіх посадах - потрібна і важлива. Але. На превеликий жаль, ті хто сидять у штабах, нечутливі до тих, хто щодня ризикує життям. Вони працюють місяцями у спокої та не розуміють багатьох речей, які стаються з людиною, котра щодня живе з усвідомленням, що цей день цілком може бути останнім", - написала майже одразу військова Ярина Чорногуз.

"А головне - ми дуже добре бачимо, як тих, хто врятувався сам і вивів побратимів живими з м‘ясорубки, намагаються зробити боягузами, зрадниками і дезертирами. Перекладаючи відповідальність командирів за провальні операції на тих, хто на передку", - відреагувала правозахисниця Ольга Решетилова.

У коментарі під її постом прийшов Давид Арахамія і повідомив, що "на ставці це було прохання Залужного, незважаючи на те, що багато депутатів хотіли голосувати тільки перше читання, військові наполягали на критичних строках і важку ситуацію під Бахмутом, тому рішення було ухвалено в цілому за погодженням всіх фракцій".

Те, що він підтримує цей закон, Залужний через кілька днів підтвердив і особисто.

"Армія тримається на дисципліні. І якщо прогалини в законодавстві не забезпечують її дотримання, а "відмовники" можуть сплатити штраф, розмір якого становить до десяти відсотків бойових виплат, або отримати покарання з випробуванням, це несправедливо. Більше того і це ключове, оголені ділянки фронту змушені закривати собою інші військовослужбовці, що призводить до збільшення втрат особового складу, територій та мирних людей на них. Часто втрачені позиції доводиться відновлювати штурмовими діями дуже дорогою ціною. Так не повинно бути", - заявив головнокомандувач.

Скарги від бійців ССО з-під Бахмута, що бувають випадки, коли піхота відступає з зайнятих позицій і тоді знову треба їх знову зачищати, автор чула ще влітку. Але все ж вони не звучали як щось армагедонське. Більше того, всі бійці визнавали і тоді, і зараз, що головною причиною був все ж не страх, а відсутність зброї і підкріплення, щоб нормально тримати позицію.

"Остання ситуація: взвод вийшов на позицію, їм пообіцяли підкріплення. Коли почули біля себе якісь звуки, крикнули "Слава Україні". У відповідь почули "Иди нах**. Почався бій – це все відбувалось у слякоті і багні, через якийсь час один з кулеметів заклинило від бруду. Скільки могли, вони тримались, але потім відступили. Що їм було робити?", - розповідає один з бійців на умовах анонімності.

"Кажуть, що треба було помити збою. Де ми її мали там мити?", - питає військовий.

Про те, що відступи – це наслідок поганого відбору, підготовки і відсутності належного вогняного підкріплення кажуть і інші бійці.

"Абсолютно вірно. Плюс це ще питання комунікації і взаємодії між підрозділами. Бо командир може бути впевнений, що в нього на позиції стоїть два кулемета 7-62 і на ділянку пішла пара гранатометників. А потім приходять люди на позицію і кажуть, що тут кулемет пробитий, а гранатометників ваших нема. Бо в бою зброя може бути пошкоджена і хтось про це може не доповісти або забути. Гранатометники можуть потрапити під обстріл чи вийти на іншій позиції, але командир впевнений, що вони там, де він сказав. І в тому хаосі може бути всяке, і це всяке буває", - розповідає тероборонівець Олександр Солонько.

Хаос в комунікаціях – це те, на що хлопці на передовій нарікають від початку війни і особливо краще з цим не стає.

Днями Олексій Бик розповів, як один командир відправив його навіть без "кропиви" робити засідку на росіян, а коли хлопцям, щоб уникнути оточення довелось відступати, виявилось, що командир і сторін світу правильно назвати не може.

"Зрештою, не дочекавшись броні, яка мала забрати пораненого, я віддав наказ відходити. На жаль, так і не зміг пояснити замкомбата, як ми йдемо. "Йду зеленкою на північ, на 6", - горлав я. "Там нєт зєльонкі на північ, там на юг зєльонка!", - відповідало воно. Тому я плюнув і повів групу по пам'яті, бачивши, нагадаю, карту місцевості лише пару хвилин. Як виявилося, я був абсолютно правий, однак оскільки замкомбата не розумів де ми і камо грядеши, він, звісно, не передав суміжникам інформації про наш рух. Тому нас дивом дивним ледь не зажмурив наш же танчик, а в фіналі ми ще потрапили під авіаудар. Не знаю як, але це факт: зеленка вся розлетілася нахуй, але ми усі лишилися без жодних подряпин. "Ето наш самольот. Ухаді оттуда, он січас на второй круг пойдьот!", - почув я по рації. "Так куди відходити?", - спитав я у всесвіту. "Нє знаю, по мєсту рєшай", - відповів всесвіт", - пише військовий.

Військові з якими автор спілкується вже 10 місяців кажуть, що в їхньому досвіді насправді що відступи, що алкоголізм стаються не так вже і часто.

"В окопі тобі ніхто пити не буде, не до того. Так десь на ПДД можуть. У нас був випадок, коли 5 випили влітку сидру, а один попався. То його вигнали. Частіше інциденти з травою були", - каже один зі співрозмовників видання.

Звісно, що це суб’єктивні враження окремих бійців. Що говорить статистика?

Опендатабот - платформа для роботи з відкритими даними - посилаючись на дані Генеральної прокуратури, повідомляє, що у листопаді відбувся сплеск відкриття нових кримінальних проваджень за ст.407 ККУ "Самовільне залишення військової частини або місця служби". Буквально за місяць кількість проваджень зросла у 2,6 рази. Натомість проваджень про дезертирство значно поменшало.

Так, у листопаді за статтею 407 було відкрито 1619 проваджень. Для порівняння: у попередні 3 місяці, в середньому, відкривалось 625 справ на місяць.

Натомість за статтею 408 "Дезертирство" ситуація в листопаді навпаки покращилась. Кількість облікованих справ зменшилась майже на чверть (23%) у порівнянні з попередніми місяцями. Так, у листопаді було відкрито 275 проваджень за ст.408. Для порівняння — за попередні 3 місяці,в середньому, відкривалося 355 справ на місяць.

"Насправді такого дофіга, особливо в теробороні і піхоті. Є ті, хто втомився, кому страшно, хто бухає, хто хапає. Але ми всі вчимось і всі стоїмо", - каже боєць ССО, зауважуючи, що він в принципі за закон.

Водночас ТРОшники називають 8271 "законом проти тероборони", аналогом "закону про 5 колосків".

"Якщо в Росії є чмобікі, то у нас чмобіків роблять з ТРО. У нас недавно купа людей пішла і взяла довідки про контузію, хоча до цього закону вони б відновились трохи і продовжили б воювати", - скаржиться один з військових.

Юристи теж не в захваті від цього закону.

"Він не допоможе виконати мету. Мета, згідно пояснювальної записки, "підвищення стану військової дисципліни та особливостей несення військової служби в умовах воєнного стану чи в бойовій обстановці". Окрім того військові будуть обмежені в правах. Умовні гвалтівники і вбивці будуть мати право дії на них сприятливих для них норм і інститутів кримінального права, а військові – ні", - написав юрист Масі Найєм, який влітку отримав складне поранення на фронті.

"Будь-яку проблему суспільного регулювання у нас намагаються вирішити не через Конституцію і якісь базові закони про заохочення чи зміну відношення, а через Кримінальний кодекс. На кшталт, збільшимо покарання – вирішимо проблему. Але так воно ніколи не працювало і не працюватиме", - каже юрист і волонтер Віталій Коломієць.

"Збільшення покарання за корупцію не викорінило корупцію, збільшення покарання за наркотики не зменшило їх вживання. А так як вони зробили, то це створило, ще і додаткову напругу", - вважає юрист.

"Який комітет працював – таке і рішення. А працював комітет правоохоронної діяльності, фактично комітет МВС. В результаті провалили комунікацію, не забезпечили інший підхід, що забезпечив би дисципліну чи повноваження для командирів. Бо в чому проблема? В тому що зайшли непрофесійні, непідготовлені бійці – ні професійно, ні морально. За це хтось покараний? Сумніваюсь. А якщо зі 100 командир відбракував 70, то за це хтось з керівництва навчальних центрів, військкоматів мав би відповісти", - зазначає Коломієць.

В цьому плані його думки суголосні з позицією його коліжанки Євгенії Закревської, яка також в колонці для "Лівого берега" пише про відповідальність військкоматів, які постачають армії небоєготових бійців. Вона також вказує, що замість того, щоб передбачити юридичні механізми звільнення з армії, влада натомість вирішила позбуватися таких "небеге" через кримінальні справи. "Це дуже дороге задоволення. Дороге і довге", - наголошує Закревська.

На що ще звертають увагу юристи – це те, що в Україні ліквідована військова прокуратура, і тепер треба буде перепрофільовувати якісь підрозділи НАБУ, ДБР, Нацполіції, щоб вони цим займались.

Ще одна претензія, що він закону постраждають хіба що ротні, взводні командири, але не вищі, до яких часом теж є багато питань.

"У нас парламент не функціонує так як треба. Замість того, щоб працювати з ініціативами знизу, вони сидять і чекають, що їм скине ОП. І якби вони проговорювали цей законопроєкт, то в них виникли б ті ж питання, що зараз виникають у журналісті", - зауважує Коломієць.

Депутати, з якими поспілкувався Цензор.НЕТ, все ж припускають, що президент заветує закон і подасть зі своїми правками. У президента є час до 28 грудня.