Окупанти знищують українську культуру: які злочини вже зафіксовано

Російські військові, крім великої кількості інших своїх злочинів, намагаються знищити українську культуру. Усе - від спалення книг до пограбування музеїв - це спроба стерти культурний код українців. При чому це не звичайний вандалізм, на який здатні окупанти, а цілеспрямований напад, адже їхні ідеологи знають, що сильна культура "їсть на сніданок" будь-яку політичну стратегію.

Про це пише журналіст Денис Стаджи, повідомляє "Фокус". Як зазначається, таке траплялося ще за часів древніх римлян, які визнали, що є переможеними грецькою філософією, медициною, поезією. Тож російські "злі й розумні" люди тактично планували захопити українські міста, а стратегічно - знищити мову, культуру і спосіб мислення української нації.

Список знищених культурних цінностей ще буде складатися, але вже зараз зрозуміло, що він буде масштабний. Ще в липні Олександр Ткаченко, міністр культури та інформаційної політики України, заявив, що росіяни скоїли 423 злочини проти української культурної спадщини.

Вже тоді було пошкоджено або зруйновано 128 об’єктів нерухомої спадщини та 147 культових споруд, які належать різним релігійним громадам. Також під удар попали 46 меморіальних пам’яток на честь осіб та подій 19-21 століть, 33 музеї та заповідники, 59 культурних центрі, театрів та кінотеатрів і 40 бібліотек. Наразі все це зафіксовано в 15 регіонах України. За даним проєкту "Листівки з України" найбільше об’єктів пошкоджено на Харківщині (96), Донеччині (90), Київщині (78) та Чернігівщині (38).

У Маріуполі значних руйнувань та пошкоджень зазнали, зокрема, палац культури "Молодіжний" та драматичний театр. В обох будівлях переховувалися мирні люди. Окремою темою є і Херсон, звідки росіяни вивезли пам’ятники історичним діячам часів Російської імперії, експозиції та фонди міських музеїв і останки одного із засновників міста - князя Григорія Потьомкіна. Були пограбовані також два найбільших музеї міста - Краєзнавчий та Художній. Звідти зникло майже все, включно з історичними пам’ятками часів кіммерійців, скіфів та сарматів.

"Культурна спадщина дуже часто стає "супутньою шкодою" під час воєн, але іноді є мішенню для нападу, оскільки в ній полягає суть самобутності країн", - розповіла директор ЮНЕСКО з культури та надзвичайних ситуацій Кріста Піккат.

Однак українську культура не можна знищити простою військовою агресією. До того ж "визволителям" слід нагадати про ст. 8 Римського статуту Міжнародного кримінального суду про "навмисне завдання ударів по будинках, призначених для цілей релігії, освіти, мистецтва, науки чи благодійності, історичним пам’ятникам, госпіталям та місцям зосередження хворих та поранених, за умови, що вони не є військовими цілями".

Матеріал підготовлено за аналізом Центру стратегічних комунікацій та інформаційної безпеки.