Цифровізація - прикриття для корупції

Нещодавно в стрічці Facebook натрапив на допис Михайла Федорова, міністра цифрової трансформації та ще справжнісінького віцепрем’єр-міністра, про те як цифровізація перемагає корупцію в будівельній сфері.

"Експерти" доповіли Михайлу Федорову, що обсяги хабарів у 2019 р сягали від 2,7 до 3,5 млрд грн, а завдяки його команді та інноваційній цифровізації вдалося знизити кількість хабарів до 1,5 млрд грн у 2021 р, при цьому держава зекономила 9,6 млрд грн. Ще й додав посилання на "НВ БІЗНЕС" з більш детальним описом цифровізації у будівельній сфері.

Ахінею про економію для держави в 9,6 млрд грн навіть коментувати не буду - це просто смішно. Але як працює цифровізація у будівельній сфері в Україні, тут є про що поговорити.

Спочатку про наші уявлення щодо корупції у будівельній сфері:

Варіант 1. Чиновник (звісно негідник), використовуючи надані йому владні повноваження, з метою особистої наживи, тим чи іншим способом, перешкоджає функціонуванню бізнесу (білому і пухнастому) з метою отримання для себе вигоди (хабаря), в тої чи інші формі.

Варіант 2. Чиновник не втручається в господарську діяльність бізнесу, не перешкоджає, навіть нікуди не ходить.

Як вам варіанти?!

Звісно, ви впевнено оберете варіант №1 і будете не праві, принаймні, що стосується будівельної сфери в Україні. І тут я готовий розтерти на пил будь-якого експерта, депутата, міністра, прем’єр-міністра очільника ДАБІ, ДІАМ їх всіх разом або по черзі.

Будівельний бізнес, в гонитві за прибутками, абсолютно плював на закони України, та в 90% своєї діяльності порушує норми будівництва, а саме:

✔️ перевищення щільності забудови територій (кількість людей, що проживають на одному гектарі), як наслідок відсутність необхідної інфраструктури (заклади навчальні та охорони здоров’я), перевантаження доріг та шляхопроводів, надмірне навантаження на існуючи енергосистеми, магістралі водопостачання та каналізаційну систему;

✔️ приєднання окремих новобудов до існуючої енергосистеми, "врізки" у застарілі комунікації (нові ніхто не будує) тим самим їх перенавантаження;

✔️ відсутність в новобудовах достатньої кількості паркомісць для авто, в результаті переповнені двори автомобілями, ускладнений проїзд транспорту;

✔️ будівництво в прибережно-захистних смугах (берега водойм), як наслідок - обмеження доступу до водойм, що законом заборонено;

✔️ будують навіть там, де заборонено в принципі - в "санітарних зонах", місцях постійних шкідливих впливів на здоров’я людини – постійне забруднення повітря, забруднені ґрунти та інше;

✔️ порушення цільового призначення земельних ділянок стало повсякденне.

Майже 90% нового будівництва в місті Києві відбувається з порушенням будівельних норм і від самого початку будівництва "білий і пухнастий" бізнесмен-будівельник абсолютно, на 100%, усвідомлює які будівельні норми буде порушувати і в якій черговості, він добре знає в яких саме кабінетах вирішуються відповідні проблеми.

Тому чиновнику взагалі не має ніяких потреб щось вигадувати чи напружуватись - і так все принесуть. Бажаєш дозвіл на будівництво, то сам і принеси 3 у.о. за м.кв., а хочеш введення в експлуатацію будинку, то 3-5-7-10 у.о. за м.кв., в залежності від кількості порушень, які виявляються перед отриманням сертифіката готовності. Хочеш, щоб чиновник не приходив з перевіркою і не бачив, що ти будуєш, не чув скарги громадян, то неси "данину"…

Тому варіант №2 є реальністю сьогодення, де бізнес в гонитві за прибутками усвідомлено порушує законодавство і створює умови для корупції, а чиновникам лишається просто чекати "пропозицій" або все буде по закону.

З таким корупційним симбіозом чиновника та бізнесу влада вирішила боротись цифровізацією, створенням електронних систем "Дія" та "Єдина державна електронна система у сфері будівництва" (ЄДЕССБ)

Одним з важливих компонентів функціонування "Дія" та система ЄДЕССБ являється автоматичний аналіз даних та перевірка документів, що надаються для реєстрації, який забезпечує їх перевірку на повноту, формат, логічність і достовірність, що убезпечує від недобросовісних заявників.

Але система за сумою факторів не виносить рішення автоматично без участі людини, а передає інформацію чиновнику, який сидить в кабінеті за комп’ютером і відповідно до намірів заявника та на підставі відповідності документів містобудівному законодавству виносить своє рішення.

Логічно можна було б припустити, що відповіді повинно бути всього дві – "задовольнити" або "відмовити", але розробниками на стадії створення "Дія" та надалі продубльовано в системі ЄДЕССБ була закладена ще одна функція - "повернення на доопрацювання". І саме цей механізм дозволяє чиновнику "не відмовити" заявнику і навмисно затягувати з відповіддю.

Заявнику не є великою проблема знайти чиновника, який сидить на іншому кінці "цифровізації" і "вирішує" саме його питання.

Навіщо треба було створювати систему, яка являється транспортуючим механізмом з формальним фільтром, який не важко обійти - питання…

Міністр цифрової трансформації Михайло Федоров, на 100 % усвідомлює як працює (або не працює) його "цифрова реформа".