Чому в Росії продовжують активно створювати регіональні збройні формування

У багатьох російських регіонах місцева влада займається створенням власних збройних. Усе це прикривається пристойними і "патріотичними" мотивами. Насправді ж очевидно, що вони готуються до можливого розпаду Росії і хочуть залишитися при владі. До цього готуються і в Москві. Про це зазначає журналіст Денис Стаджи.

У грудні в російському інфопросторі промайнула новина про те, що по всій РФ хочуть створити регіональні Центри підготовки бійців. Сприяють цій ідеї віце-прем’єр, повноважний представник президента в Далекосхідному федеральному окрузі Юрій Трутнєв та перший заступник керівник адміністрації президента РФ Сергій Кирієнко. Вони хочуть скористатися й допомогою Данила Мартинова, який раніше був охоронцем Кадирова, а тепер є радником міністра МНС. Є й інші наближені до Путіна олігархи, які цю ініціативу підтримують.

Такі Центри можуть цілком стати паралельними воєнізованими структурами, які будуть в більшості регіонів. І підкоряються вони місцевій владі, про що жоден російський регіоналіст і мріяти не міг. Експерти вважають, що такі приватні армії можуть бути застосовані для захисту та продавлювання інтересів окремих політичних акторів, що створить загрозу розбалансування ситуації.

Однак рішення про створення таких Центрів, якщо воно буде прийнято, дає можливість лише для підготовки власних військових кадрів, а не армій. А от власні армії, до речі, дозволили ще півроку тому.

Наприкінці весни в російських регіонах почалося створення так званих "іменних" добровольчих батальйонів під егідою місцевих органів влади. Цьому нібито посприяла низка поразок Росії в агресії проти України.

Тож наразі вже існує величезна кількість таких батальйонів. Більшість з них почали формуватися в липні, коли місцеву владу фактично зобов’язали їх сформувати та профінансувати. Забезпеченням займаються Міноборони та регіональна влада. До кінця року кампанія "від кожного суб’єкта федерації по батальйону" вже призвела до створення близько 60 формувань, кожне з яких нараховує 400-500 осіб, які були мобілізовані або підписали контракт як добровольці.

У Кремлі ж думають, що переважна більшість покликаних до "національних батальйонів" загинуть у війні. Однак вони майже не розраховують на небезпеку, яку можуть створити люди, які повернуться додому як ветерани. Російський політолог Іван Преображенський пояснив, що в разі ще сильнішої дестабілізації в РФ ці особи можуть бути застосовані як зброя.

"В окремих регіонах, особливо це стосується національних республік, виникнуть групи громадян, які володіють зброєю та, можливо, її зберегли (незалежно від того, коли скінчиться війна). Ці групи будуть об'єднані принципом земляцтва чи побудовані на етнічній основі, будуть командири, яким групи звикли підкорятися, причому командири ці будуть, по суті, не з регулярної армії", - розповів Преображенський.

Навіть абсолютно рашистський, імперсько мислячий полковник Віктор Алксніс пояснював, що дуже схожа ситуація ставалася ще за часів СРСР. За його словами, такі батальйону - кістяк майбутніх національних армій, які розгортатимуться в РФ. Вони створюють ґрунт для появи людей, які брали участь у бойових діях і можуть скоро обійняти зручні посади вдома.

Однак у Москві наполегливо продовжують свою кампанію. Прем'єр-міністр Росії Михайло Мішустін доручив створити 16 військових навчальних центрів при федеральних вишах. До речі, розташування цих центрів буде збігатися з картою розпаду Росії, яка помічена була у голови ГУР України Кирила Буданова. Складно передбачити, чому Москва так ініціює "силову регіоналізацію". Хіба що еліти Кремля вже розуміють, що програш у війні та розпад імперії неминучі і почали шукати шляхи для заняття позицій у якихось регіонах, які отримають незалежність.

Матеріал підготовлено за аналізом Центру стратегічних комунікацій та інформаційної безпеки.