Брехня та маніпуляції Яніни Соколової та Віталія Шабуніна.

Все починається з чогось маленького, а коли зростає, іноді, набуває неочікуваних (чи очікуваних?) наслідків. Так, маленькі, старанно нарізані цитати, перетворюють високопосадовця у Міністерстві оборони України на зрадника, який, на думку поважних журналістів, працює на ворога, і в той самий час обіймає посаду в одному з найважливіших міністерств воюючої країни. Все це відбувається на тлі інших скандалів, тож ще один – вже нікого не здивує і розбиратись особливо не потрібно. Чи це було прораховано заздалегідь?

Отже, давайте спробуємо розібратись, хто насправді бреше. Почнемо з маленького, а найбільше залишимо на останок.

Особисто я, стикнулась з публікацією Яніни Соколової у Фейсбуці, де вона написала короткий пост (зараз його змінено) про те, що чиновник Міністерства оборони України «ментальный русский», на фото побачила знайоме обличчя, а перший коментар від неї містив посилання на відео на Ютубі. Підпис під відео з прізвищем не залишав сумнівів – я знаю цю людину. Це Олександр Лієв, який, на момент публікації, обіймав посаду тимчасового в.о. керівника департаменту військово-технічної політики, розвитку озброєння та військової техніки Міністерства оборони України.  Історію нашого знайомства з Олександром Лієвим, а також дотичність самої Яніни до того, що з цього знайомства вийшло, можна знайти у попередній публікації https://censor.net/ru/blogs/3397135/hto_takiyi_oleksandr_lv

Частина 1. Берхня та маніпуляції.

Я розібрала відео Яніни Соколової на факти маніпуляцій та брехні, просто буду ставити хронометраж з її випуску, де можна знайти і перевірити конкретний факт.

https://www.youtube.com/watch?v=Z4JpywgfLF8&ab_channel=YaninaSokolova 

1. 0:27. Брехня про джерело інформації. Але відповідь ви знайдете на прикінці тексту.
2. 01:02 Маніпуляція.

«Те що, сьогодні, я впернений, вирішить проблему – це легалізація Референдуму. Це задовольнить усіх. Ми же не... Абсолютно всі адекватні люди, усі розуміють які в нас цілі. Нам потрібен курортний сезон, потрібен мир та порозуміння. І всі це зможуть забезпечити, в рамках нашого місцевого, внутрішньокримського місцевого самоврядування. Тут ворогів не має. Навіть, сутичок таких, як в інших регіонах України, я впевнений, що не буде.» - це те, що лунає у відео, яке виклала Яніна Соколова.

А тепер, давайте подивимось на повну цитату: «Те що, сьогодні, я впернений, вирішить проблему – це легалізація Референдуму. Тобто, організація його спільно з Українською владою, якою б вона не була, та розширення повноважень Криму, до рівня повноцінної, такої, як вона була в Конституції України раніше – автономії. Це задовольнить усіх. Ми же не... Абсолютно всі адекватні люди, усі розуміють які в нас цілі. Нам потрібен курортний сезон, потрібен мир та порозуміння. І всі це зможуть забезпечити, в рамках нашого місцевого, внутрішньокримського місцевого самоврядування. Тут ворогів не має. Навіть, сутичок таких, як в інших регіонах України, я впевнений, що не буде.» - а це те, що він сказав в інтерв’ю Громадському телебаченню насправді.

https://www.youtube.com/watch?v=G0ZVVk2mY3Q&ab_channel=hromadske 

Перечитайте двічі. Випадково одне речення вирізали з контексту, але то нічого, правда? Воно ж зовсім не змінило суть висловлування? Чи змінило... Ох, шкода, що я не журналіст, а то б зрозуміла. А так дуже добре вийшло, людина стоїть на фоні триколорів і каже: Те що, сьогодні, я впернений, вирішить проблему – це легалізація Референдуму. Точка, ти там ще щось далі було?

1. 04:35 Маніпуляція, яка використовувалась росіянами (вітаємо в Україні 2023).

«Так званий «тіньовий уряд» Криму, який очолював Володимир Казарін, а Лієв там був «тіньовим» Міністром. Не знаю чого.. Вони особисто і давали інтерв’ю і, це зафіксовано в дуже багатьох джерелах, вони влаштовували блок-пости біля цих маяків, щоб їх не зайняли українські військові моряки. Тобто, вони працювали на стороні Чорноморського флоту, про шо вони абсолютно відверто і говорили. Уряд України, щоб він припинв провокації. І тоді, власно кажучи, туди приїздили депутати Державної думи. І заголовки були шикарні, такі як наприклад: «Российская федерация признала альтернативное правительство Крым». Ну і так далі. Ну і ще раніше, звичайно були усілякі свідоцтва про те, що були блок-пости в 2004 році під час Помаранчової революції. Про те що Лієв брав участь в пікетах, які не допускали в Крим авторпробіг, в якому брав участь Вахтанг Кіпіані, наш коллега. Але, чесно кажучи, документальних підтверджень, тобото фото, відео, окрім свідчень людей очевидців – наразі, я не знайшла.»  - цитата Валентини Самар, журналістки центру протидії коррупції в інтерв’ю Яніні Соколовій у відео.

«У підтвердження слів Валентини Самар ми знайшли публікації від 2006 року, від ряду россійських видань, які підтверджують,що пан Лієв дійсно був в альтернативному керівництві Криму і приймав шановних гостей, які схвалювали його діяльність з боку россійської фередарації» - заявляє Яніна Соколова та наводить скіншот... україньської газети «День»...

Зараз я хочу розглянути, «тіньовий», або «альтернативний уряд Криму». Мені довелось передивитись три рази... цю частину відео, а після виникло питання: а що власне називалось «альтернативним урядом Криму»? Формулювання «тіньовий» та «альтернативний» викликає відчуття чогось напів легального, такого, що може впливати на реальні процеси, а ще визнано урядом сусідньої, але не дружньої нам держави.

А зараз давайте поглянемо на ситуацію під іншим кутом. Що це власно таке, «альтернативний уряд Криму»? Якщо уважно прочитати, то ми побачимо, що це якась спілка, об’єднаних між собою людей, яка не має жодного юридичного статусу, частково, колишні посадовці, всі на 100% люди, які знаходились в оппозиції до влади, на той момент. І давайте зауважимо, що це розганялось саме в россійських ЗМІ. Так публікації дійсно були, але ми же маємо розуміти, що ці люди не мали посад, права підпису, або іншого легального статусу, до того ж знаходились у жорсткій конфронтації з діючою владою під час президенства Віктора Ющенка, навіть, якщо така організація дійсно існувала.

1. 06:14 Брехня + Брехня.

«За свідченнями очевидців безпосередньо в Криму, і публікаціями ЗМІ, які гарненько підчищені з тих часів, але нам за допомогою VPN, вдалося знайти, в січні 2006 року, Лієв брав участь в організації блок-постів біля маяків.» - каже Яніна, далі наводить статтю.

Брехня 1. Вже за першим запитом в гуглі мені випало безліч публікацій українських та россійских видань з цією новиною, включно з тією статтею, яку так довго за допомогою VPN шукала пані Яніна... Не знаю кому поставити питання: хто там що чистив? Я наведу для прикладу декілька скріншотів, але там насправді багато.... Навіть пані Валентина Самар, у коментарі, що розшифровано у попередньому пункті, казала, що є численні публікації. Якщо придивитись, то ця новина була створена саме для россійської аудиторії, там дійсно згадується Олександр Лієв, будь-яка інша реальна інформація про існування цієї «організації» мені не трапилась, окрім одного інтерв’ю російському виданню, як вони активно пишуть проекти законів, але на які ніхто не звертає уваги у діючій владі.

Брехня 2. Про використання VPN (передивіться скріншоти вишче). Моя перша освіта у сфері IT, і коли я почула, що для того щоб знайти видалені матеріали з сайтів довелось використовувати VPN, я трохи здивувалась, потім без проблем просто на запит у гуглі знайшла всі  «підчищені» матеріали, але вирішила порадиитсь з друзями, які працюють у сфері IT та запитати, можливо, я не вірно розумію функції VPN та за допомогою яких, дійсно, можно знайти якісь видалені матеріали. Відповідь була така, на яку я очікувала: VPN використовується лише для зміни вихідного  IP, у разі, якщо відповідний сайт у певному регіоні не доступний.

Наведу скрін статті, до якої так важко через VPN, діставалась команда Яніни, а ще зверну увагу на наступну частину тексту, яку не Яніна не зачитала.

https://www.rosbalt.ru/main/2006/02/13/243605.html 

Отже, блок-пости, у вигляді наметів для оборони військового об’єкту, який одночасно намагаються військовим шляхом захопити чи то россійські, чи то українські військові моряки.... Шановні українці, після 2014 та 2022 років, ще раз продивіться: блок-пости, у вигляді наметів. Я ще раз наголошую, ми вже досить свідомі, щоб вміти аналізувати інформацію, яку отримуємо, особливо з російськихї ЗМІ.  

1. 00:00 – 08:00 Маніпуляція.

Я обіцяла собі, у цій частині тексту зусередитись лише на конкретних фактах і не переходити на інший рівень маніпуляцій, що використані у цьому матеріалі, але через те, що далі буду підіймати зовсім інші питання, я хочу, запропонувати вам взяти каву та передивитись перші сім хвилин відео від Яніни Соколової. Зробити саме так, як ви мабуть, дивились це першого разу. Отже, після того, як «ментально русский», діючий, на той момент, Міністр туризму АР Крим, каже про легалізацію референдумів на фоні триколора, Валентина Самар та Яніна Соколова розказують нам про те, що россія визнала «альтернативний уряд Криму», членом якого був Олександр Лієв. Стоп.

У цю мить мозок намалював мені картину, де Олександр Лієв є частниною оккупаційного уряду 2014 року, яку визнала россія у 2014 році. Це так, як Я сприйняла інформацію. Мені довелось три рази передивитись відео, знайти першеджерела та зібрати інформацію, щоб зрозуміти, про що насправді йдеться. Отже, у 2006 році низка россійських ЗМІ, в один момент, опублікували одну новину майже з однаковим текстом, де фігурували реальні прізвища, без фото та відео, без зазначення юридичного статусу організації. Окрім цього одноразового вбросу на росії, жодних відомостей, навіть, про реальне існування цієї організації – не знайшлось.

1. 07:56 Маніпуляція.

«Далі цитата Олександра Лієва газеті «День»: «Провокаторам і русофобам в’їзд заборонений». Щодня тут чергуватимуть 15 осіб». «Цей пост безстроковий і розміщуватиметься доти, поки керівництво України не перестане йти на поводу в провокаторів, поки ми не сядемо за стіл переговорів з Росією і не знімемо надуманих проблем», — пояснює керівник пікету і міністр «тіньового уряду» Криму Олександр Лієв.» - це наступне речення з того самого матеріалу газети «День», яку вже наводила пані Яніна, але, на відміну від попереднього скріншоту, де текст наведено українською, цього разу, редактори, чи, інші люди, чомусь пустили в ефір россійськомовну версію статті.

А тепер давайте прочитаємо, що написано далі у цій статті. От прямо з наступного речення:

«Ще радикальніші настрої демонструють інші кримські організації. Так, Кримська молодіжна організація «Прорив», яка вперше заявила про себе під час зіткнень на Хрещатику в день святкування річниці УПА, днями зажадала від президента Росії Володимира Путіна ініціювати повернення Криму та Севастополя Росії, оскільки Україна, на їхню думку, порушила угоду про базування Чорноморського флоту. Представники ще дев’яти громадських організацій, які вже самими своїми назвами позиціонують себе як проросійські об’єднання, підписали угоду про реалізацію політичного проекту «Народний фронт «Севастополь — Крим — Росія» з метою повернення Криму під юрисдикцію Російської Федерації.»

https://m.day.kyiv.ua/article/podrobytsi/bez-provokatoriv-i-rusofobiv 

Просто запам’ятайте цю частину та той факт, що все відбувається у 2006 році. Ця інформація знадобиться нам надалі.

1. 08:15 Маніпуляція + Маніпуляція.

«Після відставки в 2014 році, яку він пояснив тим, що він не відповідає тим критеріям, які потрібні в цей «революційний» час в Криму. Він сам говорив в інтерв’ю, відсиджувався місяць на дачі, а потім... ааа... ммм..., поїхав до Києва.» - цитата Валентини Самар. Пані Валентина у ціх декількох реченнях наводить дві цитати з однієї публікації. Давайте подвимось, як це виглядає насправді:

Повна цитата 1. «По словам А.Лиева, причиной отставки стало несоответствие предъявленным критериям. «Я не соответствую тем критериям, которые становятся наиболее актуальными вот в это революционное время. И я ничего не делал и делать не пытался, чтобы соответствовать таким критериям», – сказал А. Лиев.»

Повна цитата 2. «Чем будет заниматься, пока не знает, но не скрывает, что предложения уже поступают, как от представителей туриндустрии, так и от руководителей иных регионов Украины. «Пока недельку отдохну, отосплюсь»,  – сказал А. Лиев.».

https://investigator.org.ua/ua/news/120989/ 

У цій частині ми зусереджуємось лише на таких «меленьких» скороченнях та інтерпритаціях, але далі кожна деталь стане пазлом до цілісної картини.

1. 09:27 Брехня.

«Олександр Лієв йде з посади та розповідає про це на пресс-конференції, яка відбулась 5 березня 2014 року. Причиною відставки називає, цитую: «Не відповідаю критеріям, які стають актуальними в цей революційний час. І обіцяю допомагати Міністру оккупаційного уряду.»» - промовляє нам Яніна Соколова. Просто, ще раз передивіться скріншот попереднього пункту та знайдіть там фразу: обіцяю допомагати Міністру оккупаційного уряду. На відміну від Яніни, давайте будемо відверті, Лієв в своїх заявах, дійсно пообіцяв сприяти новому Міністру, але до цього питання ми також повернемось трохи пізніше.

1. 10:24 Без коментарів.

• Про Лієва, напевно, я переший раз почув у ті часи, коли в Криму більшість мали депутати, так званого блоку «Россія». Ще у часи Мешкова, або одразу після Мешкова. Він там молодіжним сектором, якимось, копав перешийок. Ну, символично відділяв його від матерікової України і готувався перегоняти в россію ще в ті часи. – Ільмі Умеров, екс віце-прем’єр Уряду Криму. (як людина, що працювала на телебаченні, скажу, що грамотні редактори, навіть в Одесі, підписують таких посадовців за зовсім іншими стандартами, але то вже нюанси).
• А звідки у вас ця інформація, що саме в россію перегоняти? Звідки у вас ця інформація?, - питає Яніна Соколова.
• Нє, ну це образний вираз такий, Крим не можна перегоняти, це ж не човен. Вони відділяли його від материкової частини.

Шановні читачі, як будете копати, будьте уважні! Можливо ви щось від чогось відділяєте! Дуже конструктивна бесіда між поважною журналісткою та колишнім вискокопосадовцем. Зверніть, будь-ласка, увагу та передивіться. На питання про джерело інформації ми дізнаємось, що «Крим – то не човен».

1. 11:25 Не вдалось перевірити.

З цього моменту мова йде про корупцію та пичепність до неї пана Лієва. Валентина Самар каже, що в них були «питання» до нього, що за фактом їх розслідувань прокуратура АР Крим відкривала провадження, але у цій частині відео не має посилань на джерела і я не змогла це перевірити. На мій запит за ключовими словами та об’єктами, які згадуються пані Валентиною, гугл не видав мені статей з журналістськими розслідуваннями. Можливо, це саме те, що «підчистили»? Тоді, маємо звернутись до Валентини Самар і запитати: хто підчистив її власні публікації? 

Надішліть, будь-ласка, у коентарях.

1. 14:27 Брехня.

«Всю інформацію, яку ви сьогодні почули у цьому відео, ви наврядче знайдете в інтернеті. Адже там все гарненько підчищено.» - каже нам, довірливим глядачам, поважна журналістка Яніна Соколова. Всю інформація, нарізану у цьому «чудовому розслідуванні» кожен пересічний громадянин може знайти та перевірити в інтернеті.

І, навіть, набагато більше... Тож, переходимо до наступної частини.

Частина 2. Яніна Соколова має рацію?

Насправді, поки я шукала та перевіряла інформацію, що міститься у відео, я знайшла набагато більше цікавого. Так наприклад, можна припустити, що Олександр Лієв має контакти безпосередньо з путіним та особисто доповідав йому про ситуацію з туристичним сезоном у Криму. Просто подивіться на цю цитату:

«Причина – падение турпотока, о чем все чаще стал говорить крымский турбизнес. Рассказами о миллионах туристов можно успокаивать Путина с Медведевым, а турбизнесу лозунги не нужны – они реальную картину на себе чувствуют.» - коментар Олександра Лієва виданню Крим.Реалії від 06 липня 2017 року.

https://ru.krymr.com/a/28599663.html 

Виглядає жахливо, правда? Тобто, навіть у 2017 році, вже «перевзувшийся» колишній міністр Криму розмірковує про путіна та туристичний бізнес у Криму. Стоп.

А скільки з вас, насправді прочитали, не те, що я вам показала, а дочитали цитату до кінця?

Давайте подивимось, що там справді написано:

«Причина – падение турпотока, о чем все чаще стал говорить крымский турбизнес. Рассказами о миллионах туристов можно успокаивать Путина с Медведевым, а турбизнесу лозунги не нужны – они реальную картину на себе чувствуют. И в СССР и до 2014 года около 70% турпотока составляли граждане с материковой Украины. Без возвращения Крыма в Украину – турбизнеса там не будет. И регулярные смены министров не помогут», – считает Александр Лиев.

Цього разу, я вам підкреслила зовсім іншу інформацію. У вас не виникає відчуття, що вас трохи ввели в оману? Я знайшла також інші матеріали, які можна використати в такому контексті, але вважаю, що для прикладу цього достатньо.

Це причина, чому я так ретельно розшифрувала у вигляді тексту майже все, що наведено у відео Яніни Соколової та порівняла з реальним контекстом. Вона робить це з кожним глядачем від самого початку відео і до кінця, передивіться та перечитайте, я розібрала КОЖНУ частину викладеного матеріалу. І якщо ви думаєте, що це все, то глибоко помиляєтесь. Довелось написати так багато деталей, щоб показати, як це далі працює з вашою свідомістю на іншому рівні. Час перейти до більш цікавих речей.

Частина 3. Коллаборант від Партії регіонів.

У п’ятому пункті першої частини цього тексту, я вже згадувала про те, як викривлено сприйняла моя свідомість інформацію, яку я на той момент почула. В середині панувало лише обурення, поки я не перевірила усе, про що, дійсно, йдеться та не розклала по полицям перемішану у просторі та часі інформацію.

Тепер ми перейдемо до більш цікавих та, мабуть, болючих тем, але рано чи пізно ми маємо про це відверто сказати та прийняти.

Матеріали, на які спирається Яніна Соколова, про датуються 2006 роком. А тепер розверніться та подивіться навкруги: на свого сусіда, перукаря, продавчиню в магазині, бізнесменів, таксистів та інших людей навколо. У 2006 році йшла запекла політична боротьба між Ющенко та Януковичем. У 2010 році Янукович не став, його обрали Президентом України. Закидайте мене за ці слова чимось, але навіть за умови фальсифікацій на виборах, він був обраний на цю посаду і не важливо, чи особисто ви за нього голосували, чи ні. Навіть у моїй компанії, хлопці у віці 24-27 років, на той момент, мали зовсім різні погляди на майбутнє України та підтримували різних кандидатів, постійно сперечались, і навіть, не зважаючи на заборону підіймати політичні питання, одного разу влаштували бійку через політичну суперечку.

Ми всі жили в Україні у ті часи. Майдан не відбувся, через нелегітимні вибори, Майдан відбувся, майже чотири роки потому, як протидія внутрішньо- та зовнішньополітичним процесам, які впроваджував неповажний пан янукович та його команда.

От до якого питання я підводила: чи маємо ми вважати усіх тих людей, які зараз знаходяться у Верховній Раді, Міністерствах, очолюють ОТГ, працюють та живуть поряд, якщо вони мали відношення до Партії Регіонів або голосували за неї, - зрадниками та коллаборантами?

Так, звичайно, ми живимо зараз на початку 2023 року, у стані війни, і сприймаємо такі новини з минулого дуже боляче, бо не лишилось жодної людини, яку не оминула війна, але якщо хтось використовує ваш персональний біль на користь власних інтересів, чи маємо ми віддаватись почуттям, чи всеж варто лишати пособі холодний розум і бажання розібратись у ситуації? Бо коли хтось, граючи на ваших почуттях влаштовує напад на Міністерство оборони нашої країни, використовуючи брехню та маніпуляції, чи не варто розібратись? Можливо, ворог ховається зовсім в іншому місті. Інформаційна атака на Міністерство оборони, це не лише наше внутрішня справа, бо озброєння української армії тримається на міжнародних партнерах і НАШИХ новинах. Я не кажу, що треба мовчати поки триває війна, я хочу звернути увагу, як важливо відділяти правду від брехні, перевіряти та діяти саме там, де інформація відповідає дійсності.

До чого я написала, таку не дуже приємну частину тексту. Я хочу, щоб ви передивились інтерв’ю Олександра Лієва Громадському телебаченню 5 березня 2014 року, та звернули увагу, не те, як людина на хронеметражі  0:40 та 3.57 каже, що помилявся своїй у прихильності до Януковича. Прямо на фоні, як за його за спиною розмахують прапорами триколору та носять куртки з написом «Москва». Нагадаю, що орки досі вважають того поціновувача фазанів та золота, легітимним президентом, та навіть транспортували поближче, напочатку повномасштабного наступу, бо планували «Київ за три дні».

https://www.youtube.com/watch?v=G0ZVVk2mY3Q&ab_channel=hromadske 

Частина 4. Космічна журналістика.

Насправді, все, що я написала до цього моменту, можна було лишити у лапках та викласти лише оцю, останню, частину, але для мене це було важливо, тому я прошу вибачення та преходжу до найважливішого.

Протягом усього тексту я посилалась лише на відео, яке виклала Яніна Соколова, у якості «власного» розлідування. Повертаюсь до пункуту 1, частини 1 цього тексту, де обіцяла все пояснити наприкінці. І отут все стає вже значно цікавіше, ніж гра у те, яким шляхом використані цитати.

Насправді все набагато простіше, ніж ви могли собі уявити.

Отже, наводжу факти та скріншоти. В один й той самий день, а саме, 31 січня 2023 року, зранку, майже одночасно, відома журналістка Яніна Соколова на своєму Ютуб каналі та Голова правління Центру протидій корупції Віталій Шабунін у своєму блозі на Українській правді викладають матеріал, який діскримінує співробітника Міністерства оборони України, Олександра Лієва.

https://www.youtube.com/watch?v=Z4JpywgfLF8&ab_channel=YaninaSokolova

https://blogs.pravda.com.ua/authors/shabunin/63d8d47dea6cc/ 

Яніна Соколова посилається, на той факт, що деякий час тому, один з виробників БПЛА, з яким співпацює Міністерство оборони України, надіслали їй відео з інтерв’ю 2014 року для Громадського телебачення за участі Олександра Лієва, де він підтримує референдум у Криму. З дописом «Як таке можливо?» і вона, як "справжня професійна українська журналістка" вирішила зробити власне розслідування.

Задумка виглядала ідеально, бо аудиторії Яніни Соколової та Віталія Шабуніна майже не перетинаються, тим паче, що у Яніни все викладено у відео, а у Віталія – у тексті, тобто порівняти майже не можливо. У розголосі, який після цього піднявся, жодна з аудиторій не побачила одного....: те, що інформація, нібито з різних джерел співпадає на майже на 100%.... Єдина відмінність у відео Яніни – короткий коментар Ільмі Умерова.

Окрім, того, що вони використовували одні й ті самі посилання на новини, основним джерелом інформації для них була – Валентина Самар. Віталій Шабунін висловив їй подяку наприкінці тексту, а у відео Яніни Соколової вона була основним спікером.

Тому поставимо просте питання, як так вийшло, що одночасно було опубліковано, ніби два різних матерали, які базуються на однакових джерелах, ще й так, що текст не можна порівняти, бо один з матеріалів у форматі відео? А головне, що ставили за мету і хто це організував?

Найбільш цікаве полягає у тому, що обидва «автори» висувають звинувачення на основі російських видань 2006 року.

На що варто звернути увагу, так це на те, що з усіх цитат видалено контекст Криму, як частини України. Так хто такі Яніна Соколова та Віталій Шабунін, які викладають маніпулятивні факти на співробітника Міністерства оборони України під час війни?

P.S.

Для мене питання стосовно «ментально русский» лежить трохи в іншій площині, але якщо вже це питання винесено на першу шпальту, то я хочу звернути увагу, на те, що, наприклад Прем’єр-міністр Великобританіі – індус, а наш Президент, Володимир Зеленський – єврей, який до свого президентства, навіть не володів українською мовою. Чи маємо ми зараз поставити питання про те, що Ріші Сунак діє в інтересах Індії, а Володимир Зеленський – в інтересах Ізраілю, обіймаючи високі посади в Україні та Великобританії?