НАБУ НАСТУПАЄ НА ГРАБЛІ ОМЕЛЯНА У СПРАВІ ПИВОВАРСЬКОГО

Вже другий раз за кілька місяців НАБУ “дає в штангу” із винесенням підозр  екс-високопосадовцям. Перший раз з очільником “Нафтогазу” Андрієм Коболєвим “підозра” була настільки слабкою, що  ВАКС визнав її нікчемною, другий - схоже буде з підозрою екс-міністру інфраструктури в 2014—2016 роках Андрію Пивоварському.

НАБУ звинувачує Пивоварського в тому, що у липні 2015 року тодішній міністр і його заступник, який також очолював Тарифну раду Мінінфраструктури, забезпечили ухвалення наказу, який дозволив приватним компаніям стягувати корабельний збір із суден у порту Південний разом із ДП АМПУ в пропорції 50:50. При цьому за законом збір мало право стягувати лише держпідприємство, бо акваторія належить державі, сказано в повідомленні. Мова йде про недоотримання державою 30 млн доларів США в 2017—2021 рр.

Справа в тому, що ця історія один в один нагадує аналогічне звинувачення на адресу екс-міністра інфраструктури Володимира Омельяна. 19 червня 2020 року НАБУ вручило Омеляну підозру у вчиненні незаконних дій, які призвели до недоотримання держбюджетом 30,4 млн. грн.

Тоді також фігурував “незаконний наказ” та судові збори. Тільки сума була в гривнях. Видно, що детективи НАБУ не надто переймалися і ті самі звинувачення, які намагалися накинути Омеляну, вирішили підписати Пивоварському. Тількигривні на долари змінили в сумі шкоди, для солідності.

За даними слідства, у грудні 2017 року Омельян ніби видав наказ про зменшення всіх портових зборів (крім маячного) на 20%. Одним із цих зборів був адміністративний, який є доходною частиною держбюджету. Змінювати розмір цього збору могла лише Верховна Рада, а не міністр, тощо. У результаті бюджет отримав 173,1 млн. грн. з очікуваних 203,5 млн. грн.

Як у справі Омельяна, так і й у справі Пивоварського, НАБУ довільно, вигідно для себе, інтерпретує компетенції Мінінфраструктури. Однак саме на Мінінфраструктури, а не на НАБУ, чинне законодавство покладає здійснення повноважень у сфері регулювання питань, пов‘язаних із визначенням та зміною порядку справляння портових зборів, у тому числі й корабельного збору.

Як зазначає сам Пивоварський, наказ Мінінфраструктури, яким був змінений порядок розподілу коштів корабельного збору, був попередньо погоджений рядом міністерств та відомств (доречи, як і у справі Омельяна), у тому числі дане питання було розглянуте та підтримане на засіданні Кабінету Міністрів України. Наказ Міністерства, про який йдеться, був завізований Мін’юстом, а значить, і перевірений на відповідність чинному законодавству України. Лише після цього він був зареєстрований і набув чинності.

Але й це ще не все. Олексій Соболєв вказує, що в законі про морські порти в версії 2015го року в статті 22 "Корабельний збір справляється на користь користувача портової акваторії, #а_також_власника_операційної_акваторії_причалу (причалів), збудованої до набрання чинності цим Законом." Власником "операційної акваторії причалу (причалів), збудованої до набрання чинності цим Законом" - і є та приватна компанія на користь якої в 2015-му році стали стягувати портовий збір в пропорції 50/50. В релізі правоохоронців написано "за законом стягнення такого збору є виключною прерогативою державного підприємства", а насправді в законі сказано, що "якщо причал та акваторію побудували і володіють приватні компанії, то портовий збір платиться не державному підприємству, а приватникам".

Чи не знали детективи НАБУ про це?

Сергій Фурса каже, що НАБУ зараз відправляє до суду усі справи, щоб суд розбирався. Що це, як кажуть обізнані люди «не баг, а фіча». Але це якась фіча курця. Бо це дуже не етично. Бо за кожною такою підозрою є доля людини. Є людина. Не віртуальна, а реальна. І оце зверхнє ставлення до людини, коли «ми подаємо все, а там нехай розбираються, не зря ж 7 років тому справу відкрили», дуже лякає. Бо це зближує НАБУ з іншими силовими органами в Україні.

У будь-якому разі перспективи у “підозрі Пивоварському” фактично немає. Бо відсутній умисел, вигода і сам склад злочину.

Нагадаю, що 18 жовтня 2021 року Вищий антикорупційний суд визнав колишнього міністра інфраструктури Володимира Омеляна невинним у справі зменшення портових зборів. Звинувачення проти нього не змогли довести. Суд вирішив виправдати Омельяна у зв'язку з відсутністю у його діях складу кримінального злочину, а витрати на липові експертизи від НАБУ було покладено на державу.

Так само ганебно для НАБУ закінчиться і справа Пивоварького. Бо в ній нічого не має. Замість того, щоб ловити справді крупних корупціонерів та видавати підозри олігархічним клевретам Банкової: детективи НАБУ вирішили підзаробити політичний капітал на гучних підозрах у справах, які самі ж і програли в судах.

Але якщо НАБУ вже хоче спробувати Граблі Омеляна на собі - ну то нехай й лоба готує...