Пастка психосоматики: як врятувати свою дитину

Переважна більшість людей потребує емоційної близькості, а особливо - діти. Як під час вагітності матері та народження немовляти, так і в процесі дорослішання дитини, і вона і матір потребують постійної емоційної та фізичної взаємодії. Ця взаємодія є вкрай важливою, адже дитина - це маленька безпорадна людина, яка не зможе вижити без опіки дорослого,  в першу чергу - мами. Наслідуючи батьків, дитина розвивається від зовсім несвідомого стану новонародженого до повноцінної особистості.

Цей вкрай міцний емоційний зв'язок, який у ранньому віці більше притаманний матері та дитині, можна віднести до функції життєзабезпечення. 

Як саме впливає на дитину брак уваги від мами ( або ж повне ігнорування бажань власної дитини чи навпаки - гіперувага,  надмірна тривожність), дають відповідь психологи. Порушення взаємодії на емоційному рівні між матір'ю та дитиною проявляється не тільки порушенням психічного стану дитини, але часто викликає виникнення соматичних  захворювань (захворювання тіла), які називають психосоматичними. 

Психосоматика - напрям у медицині та психології, що займається вивченням впливу психологічних факторів на виникнення і подальшу динаміку соматичних захворювань.   

Що каже світова наука?

Згідно з даними медичної бібліотеки pubmed, психосоматичні симптоми  є клінічними симптомами без основної органічної патології. Більшість психосоматичних симптомів, які є найхарактернішими у дитячому та підлітковому віці, проявляються через біль у животі, головний біль, біль у грудях, втома, біль у кінцівках, біль у спині, занепокоєння про стан свого здоров’я та утруднене дихання. Поширеність психосоматичних скарг у дітей і підлітків, як повідомляється, становить від 10 до 25%. Найчастішою причиною їхнього виникнення є стрес. 

У чому ж особливість дитячої психосоматики? В першу чергу, через незрілу нервову систему дитина до певного віку сприймає себе та маму (чи іншого опікуна) як одне ціле. Ряд емоцій в більшості запозичені від мами, дитина не здатна їх усвідомити чи пережити та не спроможна з ними справитися. Як наслідок - виникає стрес, на фоні якого з'являється симптом певного захворювання.  

Професор психіатрії в Університеті Іллінойсу Франц Александер у 1950 році запропонував свій список психосоматичних захворювань та назвав його "свята сімка", або ж “чиказька сімка”. Серед них:

• виразка шлунка;
• гіпертонія;
• бронхіальна астма;
• ревматоїдний артрит;
• запальне захворювання кишечника;
• гіпертиреоз;
• атопічний дерматит.

Сучасна медицина не заперечує, що на фоні психоемоційних переживань дитини  можуть виникати  певні хвороби. Утім, не варто вважати  психосоматику беззаперечною та єдиною причиною виникнення усіх захворювань. Але зважати на неї справді варто. 

У 2020 вчені Gieler, U., Gieler, T., Peters, E. M. J., & Linder, D опублікували статтю ”Skin and psychosomatics–psychodermatology today”, в якій поділилися дослідженнями про зв’язок психологічних та соціальних факторів з виникненням захворювань шкіри. У ній, зокрема, вони наводять докази про те, що:

• стрес провокує імунну відповідь у шкірі;
• стрес призводить до незворотних нейроендокринних змін шкіри (досліди на тваринах);

В іншій роботі, опублікованій в  Journal of Public Health у 2021 році,  наведено дослідження про взаємозв’язок між доглядом за дитиною після розлучення (спільна фізична опіка проти одноосібної фізичної опіки) та ризиками виникнення психосоматичних проблем у дітей. У дослідженні взяли участь 473 дитини, віком від 7 до 14 років - як ті,  які проживають з одним із батьків, так і ті, хто має спільну опіку.  За результатами дослідження, діти в сім'ях із спільною фізичною опікою повідомляли про значно меншу кількість психосоматичних проблем, ніж діти в сім'ях з окремою фізичною опікою. Крім того, проживання в умовах спільної фізичної опіки асоціювалося з кращими стосунками між батьками та дітьми. Важливим є ще те, що  лише стосунки мати-дитина були суттєво пов’язані з психосоматичними скаргами дітей. Тому батькам потрібно розуміти, що важливо не тільки берегти дитину від захворювань, але й контролювати свій психічний стан. Емоційна напруженість та тривожність, депресивний стан матері потребує корекції за допомогою психотерапевта. 

Але є одне “але”

Будь-яке захворювання, яке проявляється чіткими симптомами у дитини, потребує звернення до лікаря відповідної спеціальності. Ретельний медичний огляд та обстеження є основним шляхом встановлення коректного діагнозу. Однак, якщо лікар виявить при огляді:

• нечіткість симптомів;
• змінні симптоми та їх суперечливий характер;
• хронічний перебіг якогось захворювання на фоні видимого хорошого здоров'я;
• циклічність появи симптомів, які корелюються з певними ситуаціями, що виникають у сім’ї або в школі 

- перед подальшим обстеженням та лікуванням хворому варто спочатку проконсультуватися у психолога. Адже ми можемо впливати на психічний стан дитини як свідомо, так і несвідомо. А для того, щоб бути “включеними” і свідомими батьками, потрібно, в першу чергу, відчувати себе, відстежувати свої реакції, навчитися підтримувати себе та не боятися звертатись до психотерапевтів. Саме так ви зможете  забезпечити “імунітет” своєї дитини до психосоматичних захворювань.