На болотах жабогадюкінг

Сварка між Прігожиним і Шойгу набирає епічних обертів.

Там немає правих чи неправих – це сварки моральних дегенератів та вбивць, але їх срачі вельми тішать. За блискучими лаштунками піару, що росіяни собі з апломбом влаштовували, ховаються дріб’язкові та малодушні особи. В авторитарних режимах завжди так: чим ближче до кінця, тим більш ошаліло на верхівці починають гризтись між собою. Побачимо ще чимало смішного.

Війни башт кремля - це коли голови одного дракона починають гризтися між собою.

За кожним, і Прігожиним, і Шойгу стоїть клан російських можновладців. Тож це не їх особистий конфлікт, це війна за владу, за повноваження, за ресурси, за вплив на прийняття рішень путіним. Ну, або хто там замість путіна вдає російського президента.

«Вагнер» Прігожина - це не просто купа озброєних людей, це набагато більша проблема. Прігожин намагається перетворити ЧВК у мафіозну структуру. У нього є величезний піар-відділ, що впливає на громадську думку, соціальні медіа та політиків, є залучення медійних персон, міжнародні проекти з контролю корисних копалин за межами росії та багато іншого. Прігожин має таку-сяку ідеологію, схожу до ІДІЛ. У них багато схожого – культ насильства, публічних смертних страт, неможливості залишити організацію і т.д.

І тут завдяки жабогадюкінгу з’ясовується, що міф про «конкретного полководця» Прігожина формувався в основному завдяки снарядним та людським ресурсам, якими накачували «Вагнер» за рахунок інших - офіційних армійських структур. Прикрились снаряди і людський потік  – закінчився і «Вагнер».

Зате «розкрився» генерал з оточення Шойгу. У мережу злили його відверті фото та персональні дані його «друга» – м’язистого хлопця. Судячи з усього – це відповідь Прігожина на снарядний голод.

Чи справді не вистачає російським військам снарядів? Для нас це більш насущне. Звісно, що бездумні витрати БК на перших етапах війни даються взнаки. Але у будь-якому випадку росіяни будуть вдавати міць до останнього моменту, коли раптом машина зламається і почне сипатись.

Є й інші фактори. «Божі млини» Заходу мелють повільно. Цікавим фактом є, наприклад, те, що минулого року американці викупили основні потужності вирощування бавовни в Узбекистані і перестали її постачати в рф. А природна бавовна незамінний ресурс для виробництва пороху. Росіяни щось там хімічать з льоном, але результат не такий якісний. Інший порох – інша дальність артилерії як мінімум.

Іран бомблять, щоб він не постачав боєприпаси. Ведуть перемовини з Китаєм, щоб унеможливити масову поставку боєприпасів. Робиться багато чого. Реновація снарядів з баз зберігання – це теж окрема історія, яка може в росіян не скластися. Особливо враховуючи, що безалаберність на складах - це одна з рис московитів. Може так трапитись, що їх щедре використання снарядів базувалось на впевненості, що на складах тривалого зберігання ще багато радянських закладок. А тут виявиться зась і усьо. 

Тримаймо кулаки та віримо в себе. Перемога за нами.