Як реформувати митницю з допомогою IT-технологій?

Цифровізація державних сервісів і послуг стала одним із показників якості життя в нашій державі. Але технології можуть працювати і на користь бізнес-клімату загалом. Для цього варто активніше поширювати їх на інші галузі економіки, зокрема, на митницю.

Митниця – це якраз та точка входу, де впровадження сучасних інновацій автоматично відобразиться на бізнес-кліматі. І якщо все зробити правильно, то для Державної митної служби України це дасть виключно позитивний відгук і з боку легітимних трейдерів, і з боку держави.

В Євросоюзі існує чимало прикладів ефективних технологій для роботи митних органів. За останні роки відбувся значний прогрес у цій галузі. Це робиться не тільки, щоб запобігти контрабанді чи налагодити безпеку митних процедур, а щоб спростити їх, зменшити адміністративні витрати для самих трейдерів та ідентифікувати високоризиковані вантажі. Усе це допомагають зробити, у тому числі, електронні системи Advanced Cargo Information, Single Window, штучний інтелект (ШІ) та інші інновації.

Україна може скористатися цим досвідом та інтегрувати його в свою систему митного контролю та митної справи. Виграє від цього не конкретно ДМС, а вся держава, адже на краще зміняться насамперед економічна ситуація та інвестиційна привабливість.

Певна річ, що інтеграція європейського досвіду повинна відбуватися з урахуванням специфіки української митної системи та національних інтересів.

Наведу деякі інноваційні рішення, які найбільше сприяли розвитку та ефективному функціонуванню митного простору Європейського Союзу.

Система розширеної інформації про вантажі (ACI): це електронна система, яка використовується для збору та обміну даними про товари, що ввозяться або вивозяться з ЄС. Вона дозволяє митникам виявляти вантажі з високим ступенем ризику та здійснювати цільові перевірки. Таким чином, запобігають незаконній торгівлі та підвищують безпеку кордонів.

Єдине вікно: дозволяє трейдерам подавати всю необхідну документацію для митного оформлення в одному місці, зменшуючи адміністративний тягар і прискорюючи процес оформлення. Система була впроваджена в декількох країнах-членах ЄС, зокрема, в Бельгії, Нідерландах і Німеччині.

Технологія блокчейн: деякі країни ЄС, такі як Естонія та Данія, почали використовувати блокчейн для безпечного та прозорого ведення обліку, полегшення торгового фінансування та оптимізації управління ланцюгами поставок.

Системи управління ризиками: митні адміністрації в ЄС впровадили їх, щоб з допомогою аналізу даних і штучного інтелекту виявляти вантажі з високим рівнем ризику. І вже до них застосовувати точкові цільові перевірки. Таким чином, навантаження на легальних торговців зменшується.

Митні лабораторії: використовуються для аналізу товарів і виявлення контрафактної або небезпечної продукції. У їхній роботі застосовують, зокрема рентгенівські сканери – щоб виявляти приховані товари і забезпечувати відповідність товарів нормам ЄС.

Електронні платіжні системи: митні адміністрації ЄС все частіше використовують електронні платіжні системи для митних зборів і податків. Завдяки їм трейдери переходять на онлайн-платежі, зменшуючи паперовий документообіг та адміністративні витрати.

Деякі з цих інноваційних рішень вже запроваджуються та імплементуються в Україні. Наприклад, ІТ-трансформація Держмитслужби була одним із пріоритетних напрямків митної реформи, запланованих у рамках Програми ЄС з підтримки управління державними фінансами в Україні (EU4PFM) у 2019-2022 роках. Зокрема, йдеться про зміну поточних митних процесів і запровадження нових відповідно до Угоди про асоціацію між ЄС та Україною.

І незважаючи на всі обставини, ефективна робота ДМС – завжди на часі, особливо під час війни. Адже митниця генерує і забезпечує до 35% від загальної суми доходів держбюджету. І саме технологічні рішення та цифровізація дозволять їй працювати краще, щоб митниця виконувала свою безпосередню функцію – наповнювала бюджет, а не сприймалася як джерело корупції чи контрабанди.