Історія Насті

Давно хотів вам росказати історію Насті. Бійчиня нашої бригади.

Авдіївка, перший день війни. Настя, вчитель хіп-хоп танців, не тікає з міста. А йде записуватись у місцеве ТРО.

Отримує зброю і перші бойові задачі.

Коли я вперше познайомився з нею і почав перетинатись по службі, спочатку не повірив і подумав, що це якийсь жарт. Поряд зі мною - спецура, шахтарі, АТОшники, хто завгодно, але не тендітна дівчина хореограф.

Але це справді незвично, коли їдеш кудись, в повному екіпі, і по дорозі можеш відволіктись-поговорити про Брейк Данс чи окремий вид хіп-хопу -паппінг (яким і я колись, також трохи займався).

Звичайно з першого дня я задав їй питання - як ти сюди взагалі потрапила?

"А що мені ще було робити? Вони знищили все, що в мене було - мою школу танців, якою я жила.

Моя рідна Авдіївка, і хореографічна школа - це все що було в моєму житті.

Я мала захищатись, захищати місто і дітей, що ходили до мене".

Приблизно такою була відповідь Насті, місяців 8 тому, коли ми познайомились.

Зараз вона продовжує службу в одній їз наших рот.

Хотів виставити її фото з Авдіївки, але вона була проти, каже - "там я втомлена і у брудній формі".

Що зробиш - жінка, залишається жінкою, навіть в статусі бійця ЗСУ.