«На фронт його»?

Часто реакцією суспільства на чиюсь ганебну і навіть кримінально карану поведінку стає закид «на фронт його». Військовослужбовці, які проходять горнило війни, звісно, обурюються. Отож, давайте розбиратись.

У теорії права маргінальною вважають поведінку особи, яка б з легкістю вчиняла правопорушення та єдине, що стримує таку особу – це страх відповідальності.

В ряді випадків особи йдуть на вчинення злочину з чітким переконанням, що вони уникнуть юридичної відповідальності. Однак внаслідок резонансу події та суспільного осуду особам доводиться відповідати – чи то за отримання хабаря, чи то за аморальні кримінально карані дії.

Як відомо, одним із видів відповідальності за вчинення правопорушення є виконання громадських робіт, тобто суспільно корисних робіт, вид яких визначають органи місцевого самоврядування.

Мабуть, через існування такого виду покарання і усталеного бачення суспільством того, що «спокутувати» злочин (заподіяні суспільству неприємності) можна шляхом вчинення для суспільства чогось корисного з’явилось бачення того, що особа, яка щойно вчинила злочин, може його «відпрацювати на війні». Та не все так просто.

Метою покарання не є компенсація, метою покарання виступає: 1) кара злочинця; 2) виправлення останнього.

Військова служба є державною службою особливого характеру придатних осіб з метою оборони України, її незалежності та територіальної цілісності.

Отже, військова служба – не є карою. Навпаки, військовослужбовцями стають соціально активні люди, тобто люди,  які беруть активну участь у суспільно-політичному житті та володіють глибоким переконанням про необхідність захисту власної держави від загарбника. Вимога суспільства відправлення певних осіб на фронт як покарання для останніх ставить соціально активних людей на один щабель з маргіналами та правопорушниками, ототожнює їх. Що не є справедливо.

Метою військовою служби не є виправлення правопорушників, метою військової служби є захист держави. Відповідно і перед військовослужбовцями стоять конкретні завдання, які стосуються оборони, і додавати їм неналежної роботи не варто. Як кажуть, хай кожен займається своєю справою.