Українці зможуть контролювати закупівлі в Міноборони

Якщо є можливість, то треба йти. Я не планував, чесно кажучи, але Дана Ярова (волонтерка, громадська діячка) мене втягнула в цю тему. Ми знаємо, що ми будемо робити та як ми це будемо робити.

Ми глибоко інтегровані в усі процеси, що там відбуваються. У 2014–2016 роках ми щотижня їздили на Схід як волонтери, проводили там по три — чотири дні. Після цього мене запросили до Міністерства оборони, де я був радником міністра й головою тендерного комітету. Я дуже добре знаю, як працює Міністерство оборони, Генеральний штаб, у мене там залишилося багато однодумців. Я володію великими масивами інформації. І от те, що там відбувається, не можна так залишати, особливо в сьогоднішніх умовах.

Колись ми почали дуже багато перетворень й інституційних зрушень. Але все залишилося на рівні напівмір, які не дозволили значно покращити ситуацію з ефективністю управління, закупівель з мінімальними корупційними ризиками. Треба в ці процеси втручатися, вимагати, щоб продовжувалися реформи, контролювати ефективність використання коштів, намагатися змінити систему.

Ми добилися того, щоб у членів ради був допуск до державної таємниці, тобто від нас не сховаєш ніяких контрактів. А ми дуже чудово знаємо складову системи закупівель: як є і як має бути, як формується ціна тощо. Коли в тебе є контракт, то можна зробити висновок: є там суттєві корупційні ризики чи немає.

Звісно, якщо це контракт таємний, я не зможу його викласти в загальний доступ. Якщо, припустимо, такий контракт тільки планується до реалізації, то я можу з ним одразу піти до Резнікова (міністра оборони) й сказати, що там є дуже суттєві корупційні ризики. А якщо такий контракт уже реалізований, тоді можна йти в НАБУ (Національне антикорупційне бюро), ДБР (Державне бюро розслідувань) чи прокуратуру.

Перші кроки — організаційні. У раді 15 людей, ми не знаємо, хто це буде, яка в кожного мета й плани. Після обрання треба буде спільно узгодити цілі ради й окремі завдання.

Конкретно наша команда має великий досвід роботи з Міністерством оборони. Як тільки почнеться робота, ми одразу будемо вимагати документи по конкретних напрямах, зокрема там, де є найбільші фінансові потоки. Тут найменшими зусиллями можна одразу добитися найбільшого результату. Будемо аналізувати складові формування ціни: де закуповується, коли, у кого, чому саме так і скільки це коштує насправді. Ми добре в цих питаннях знаємося, бо ми цим займалися.

Будь-яка закрита система породжує корупцію. Така система є закритою й не має бажання, щоб туди втручалися ззовні. Але останні скандали привели до потоку критики й величезного тиску на Міністерство оборони. Я так розумію, щоб якось цей тиск перевести в інше русло й послабити, усередині самого міністерства виникла ідея про створення органу, який нібито буде здійснювати громадський контроль за ним. Тобто було намагання показати, що щось робиться й що вони налаштовані на конструктив. Але механізми, які закладалися в основу цієї ради, не давали жодних важелів для реалізації того самого громадського контролю. Втім, користуючись резонансністю ситуації, нам вдалося зробити так, щоб у новоствореного органу дійсно з’явилися важелі, що дозволять здійснювати справжній громадський контроль.

Усі карні органи діють за результатом — у випадку, якщо отримали інформацію. Вони можуть покарати конкретних учасників певної конкретної "схеми". Але вони не можуть впливати на перетворення системи, щоб дозволяло уникати таких ситуацій. А громадська рада може запобігати таким діям, виявляти виникнення таких ситуацій, аналізувати, чому вони можливі, надавати пропозиції щодо модернізації системи та вимагати їх реалізації, щоб унеможливити такі дії надалі.

НАБУ чи ДБР можуть провести розслідування тільки за фактом злочину. Запобігти вони не можуть, зробити щось для унеможливлення цього в майбутньому — теж. А люди, які прийдуть у громадську раду, усе це зможуть робити.

У мене поміркована позиція. Ми не "шукаємо відьом". Маємо балансувати між тим, щоб не нашкодити, і тим, щоб тиснути. Не можна розхитувати човен. Ми в одній команді, у нас єдина мета — перемога. Але при цьому не можна мовчати про факти зловживань. Чим більше ми будемо мовчати, тим більше цих фактів буде. Усі знають, що в Україні є корупція — це не таємниця. Тому нам не треба її замовчувати, а навпаки показувати: миритися ми з цим не будемо. Так, у нас є проблема, так, ми її знаємо, ми її бачимо, але ми з нею намагаємося впоратися. Страшно не тоді, коли є проблема, страшно тоді, коли її не намагаються вирішити.

Не виключаю, що з 29 кандидатів частина може бути узгоджена з Міністерство оборони, з якими вже домовлено про подальшу політику в разі їх обрання.

Взагалі, голосування мало відбутися 21 березня. Ми закликали голосувати, казали, що в нас є досвід і бажання. Наголошували на тому, що це важлива подія, і в кожного громадянина України є можливість реалізувати своє право впливати на політику держави демократичними методами. Аж потім дізналися, що голосування перенесли.

На мій погляд, голосування, на жаль, побудовано так, що немотивована людина не пройде всі ці етапи. Спочатку потрібно зареєструватися на платформі НАЗК, вказати електронну адресу, номер телефону. Потім на цю адресу приходить код. Після його введення на платформі НАЗК має прийти смс. Його потім теж потрібно десь ввести тощо. Хтось припуститься помилки, хтось втомиться, на півдорозі зупиниться й скаже: "Нащо воно мені потрібно"?

Мені вже знайомі розповідали, що на введення коду із смс надається п’ять хвилин, якщо смс у цей термін не приходить — усе, треба починати спочатку. Тобто треба мати дійсно дуже потужну мотивацію, щоб це робити.

Тому закликаю: будь ласка, реалізуйте свою можливість вплинути на ситуацію в Міністерстві оборони. Вона дійсно може вплинути на хід війни. Я не скажу, що це одразу призведе до перелому, але це покращить ситуацію на фронті. Тому прошу мобілізуватися.