Два слова про специфіку російського нацизму

Російський нацизм є специфічним явищем, бо формально він не є нацизмом. Це те, чого не розуміє цивілізований Захід, але (і саме тому) це – дуже важлива річ.

На цивілізованому Заході прийнято вважати, що все можна вирішувати в рамках усталених між цивілізованими країнами міжнародно-правових процедур. І це так. Але ще там прийнято вважати Росію цивілізованою країною. А це – не так.

Якщо взяти промову Гітлера перед нападом на Польщу напередодні 1 вересня 1939-го, і промову Путіна перед масованим нападом на Україну напередодні 24 лютого 2022-го, то вони збігаються. На око, відсотків так на 70. Різниця тільки в тому, що в Гітлера в усьому були винні англійці і євреї, а в Путіна – американці. Все інше – наче під копірку. Перечитайте, порівняйте. Я от порівняв. Я нічого не вигадую.

Але гірше інше. Після Другої Світової цивілізований Захід ухвалив законодавчо критерії визначення нацизму – оці всі "Копенгагенські" й таке інше. І що ж ми маємо у двадцять першому столітті? А те, що людей винищують не за ознакою генетики, тобто етнічною, а за ознакою способу мислення.

Гітлерівці говорили: МИ вважаємо тебе євреєм, іди в газову камеру. Росіяни інакші: ти вважаєш САМ СЕБЕ українцем (поляком, литовцем, словом, мешканцем своєї країни)? Ну, далі ясно.

Треба сказати, в Росії тут великий досвід. Це ще більшовики розпочали, а якщо вже зовсім строго говорити, то з цього і Московське царство почалось. Все одно, яка у тебе кров – якщо служиш нам, будеш нашим, якщо ні – смерть. Таким той принцип і був, і таким же лишився.

От, власне, в чому штука. Все це не підпадає під критерій нацизму в міжнародно визнаних наразі документах, бо такого там просто нема. А, тим не менше, санкціонує для носіїв таких думок винищення людей аж ніяк не безжальніше, ніж винищували гітлерівці.

Цікаво, коли цивілізований Захід це зрозуміє. Якщо встигне взагалі.