ООН, що не/потрібна світу

1 квітня росія на місяць заступила головувати в Радбезі ООН. Це було би смішно, якби не було так сумно.

Більшого ляпаса всьому цивілізованому світові годі й придумати. Країна-терорист тепер має пильнувати за безпекою у світі. Країна, яка зламала глобальну систему повоєнної безпеки, порушивши всі повоєнні домовленості про непорушність кордонів.

Сюрреалізму в цій ситуації додає нещодавній виступ на засіданні Радбезу ООН (який скликала звісно ж росія), так званої уповноваженої рф з прав дитини Марії Львової-Бєлової. Так, це та сама Бєлова, якій за компанію з путіним видав ордер на арешт Міжнародний кримінальний суд. Виступала вона, на жаль, по відеозв’язку, інакше мала б бути заарештованою. Але факт залишається фактом, - людина, яка, увага, причетна до викрадення 19,5 тисяч українських дітей, використовує трибуну ООН для пропаганди та навішування лапші на вуха всьому світові. 

Значна частина країн ООН протистояли цьому виступу як могли: блокували трансляції, покидали зали, видавали спільні заяви, ну, і звісно ж, висловлювали глибоку стурбованість. Дякуємо, але цього взагалі не повинно було статися.

Не можу не згадати у всій цій історії і чинного генсека ООН Антоніу Гуттеріша. Коли почалася повномасштабна війна, Гуттеріш (після глибокої стурбованості звісно ж) поїхав… ні, не до Києва, щоб подати усьому світові сигнал про те, хто правий у цій війні і кому має допомагати весь світ, а в Москву - до путіна. І лише після того завітав до української столиці.

Натомість після страшної трагедії  - вбивства росіянами наших полонених в Оленівці, Гуттеріш, трохи почекавши, розпустив місію ООН зі встановлення фактів злочину “через відсутність умов для направлення місії на місце події, яке підконтрольне росії. 

ООН як організація стала попахувати нафталіном давно, але лакмусовим папірцем став саме повномасштабний напад росії на Україну. З'ясувалося, що ООН не просто не здатна виконувати миротворчу та безпекову функції, а й підігрує росії. Організація, яка стала апофеозом повоєнних зусиль всього світу, організація, серед засновників якої є Україна!, виявилась забюрократизованим муляжем, наскрізь просякнутим російським впливом.

Нам потрібна реформа ООН загалом і Радбезу ООН зокрема. Не може країна-терорист з президентом-злочинцем на чолі входити до п’ятірки постійних членів Радбезу і ветувати на догоду своїм кривавим амбіціям всі рішення, які не подобаються. 

По-перше, зараз постійний склад Радбезу ООН не віддзеркалює реальну ситуацію у світі, оскільки там немає Індії, жодної країни Африки, Латинської Америки. Його потрібно змінювати.

Більше того, - у рф немає правових підстав для перебування серед постійних членів Радбезу. рф узурпувала місце, яке належало радянському союзу. Якщо ми почитаємо Статут ООН, то там взагалі рф не згадується, а йдеться про постійних членів ради безпеки, а саме про срср.

Потрібно також усунути дисбаланс з правом вето. Несправедливо, коли вся Африка, Латинська Америка, велика частина Азії, вся Центральна та Східна Європа підкоряються праву вето, якого самі ніколи не мали.

Крім того, архітектура безпеки має бути модернізована так, щоб нація, яка зазнає агресії, отримала від країн ООН максимальну підтримку: зброєю, фінансову, юридичну. Цей момент має бути закріплено юридично в багатосторонніх договорах.

Це виклик для цивілізованого світу, з яким ми зобов’язані впоратись, щоб відновити довіру до такого рівня інтитуцій, довіру яка з кожним днем слабшає, генеруючи в мережі не зовсім смішні жарти про те, що абсурднішим за головування рф в СБ ООН, - може бути лише головування російських суддів в Гаазі.