Московські воші та їхні гниди

Петлюра мав рацію, але навряд чи припускав, що його афоризм буде актуальним і через 100 років. 

Вже кілька місяців поспіль я борюся з російським кримінальником Тамазом “Тобольським” Сомхішвілі, який атакує Київ та Україну, намагаючись за допомогою корумпованих суддів вибити зі столичного бюджету $100 млн за послуги, яких його фірми ніколи не надавали, або отримати київську землю.

Я оприлюднив його російський паспорт, а також російський паспорт його сина, довів його причетність до обслуговування російської оборонки, зв’язок з російським злодієм у законі Шакро, який закликав ув’язнених йти до ПВК “Вагнер”, з грузинським “медведчуком” Іванішвілі, російськими банкірами-пропагандистами Давлєтьяровими тощо. Здавалося б, після цього Тамазу “Тобольскому” вже немає місця в Україні.  

Але ні. На жаль, попри війну окремі українські медійники не гребують обслуговуванням російського криміналу і замість того, аби посилити медійний резонанс і домогтися захисту державних інтересів, захищають його. 

Спочатку РБК-Україна, випускає статтю «Несвоевременный конфликт», в якій розповідається, що Сомхішвілі - не російський кримінальний авторитет, а “британський інвестор”. І якщо йому негайно не віддати $100 млн, ми втратимо Велику Британію як союзника. І це не жарт, як можна подумати. Зараз не варто шукати статтю на сайті РБК - її терміново зняли після скандалу. Далі проколовся УНІАН, який поставив новину по цій маячні, і вона там досі доступна, але я впевнений, що це ненадовго. 

Тему «британського інвестора» розганяли поетапно, хвилями, про що докладно написав Олександр Аронець. Новини вийшли на  десятках сайтів, переважно маргінальних та відверто проросійських - таких, як “Вєсті”, “Капітал”, “Комсомольська правда в Україні” і навіть на відверто антиукраїнськи ресурсах на кшталт тг-каналу “Однажды в Одессе” - і скрізь звинувачувались Кабмін і Президент, до яких звертався буцімто звертався “британський” інвестор. 

Технологи знайшли кількох бюджетних політологів, які почали камлати про фултонську промову та англійські танки, які ми ніколи не побачимо, якщо раптом сер Тобольский не отримає грошей. Найвищої ступені цинізму та крінжу в тріо Макаровський-Миселюк-Постернак досягнув останній. Я залишив коментар з пропозицією йому добре запам’ятати день, коли він почав обслуговувати людину, яка ремонтує російську бойову авіацію, яка бомбить наші міста, але цей коментар зник. Аналогічна доля спіткала коментарі інших дописувачів, які намагалися пояснити Постернаку, що працювати на русню - негарно. 

І ще. У попередніх дописах я свідомо не чіпав міську владу і мера Кличка, сподіваючись, що вони здолають жадібність. Але, судячи з усього, природа взяла своє. Принаймні мовчання КМДА та активність російського злодія свідчать про те, що на засіданні 25 квітня у Північному апеляційному суді готується грандіозний договорняк - мирова угода з “британським інвестором”. Про це також говорять мої джерела. І про це ж сьогодні повідомив безпосередній свідок виникнення цієї схеми  - екс-заступник архітектора міста Києва Віктор Глеба, який прямо написав, що злочинну схему відшкодування фіктивних збитків підхопив Кличко і в інтересах російсько-грузинської мафії Київрада і Київ-Термінал домовились забрати з бюджету спочатку $24 млн, а тепер вже всі $100 млн. Перспектива втрати цих грошей цілком реальна. Варто згадати справу метрополітена та Укррослізинга, коли на місто просто повісили борги у 2 млрд грн, а киян змусили за це заплатити підвищенням ціни проїзду у метро. Що зараз у мерії планують підвищити киянам, аби допомогти “британському інвестору”? Комунальні послуги? Парковку? Чи знов транспорт?

Я вже звернувся до СБУ та інших органів, щодо винесення питання “британського інвестора” на РНБО і застосування стосовно нього санкцій. Досі правоохоронці доволі індиферентно дивились на те, що відбувається. Але саме зараз для них настав час втрутитись.