НАБУ розслідує розкрадання міжнародної допомоги на кіберзахист?

Неймовірні події трапилися минулого тижня: НАБУ провело обшуки у службових приміщеннях та за місцями мешкання Голови Держспецзв’язку Щ., його заступників Ж. та М., а також керівника державного центру кіберзахисту. Не називаю їхні прізвища, бо вони не варті утримання їх у пам’яті.

Які саме епізоди злочинної діяльності розслідуються – достеменно не відомо, офіційних заяв від НАБУ я так і не дочекався.
Але джерела, близькі до мінеральних, кажуть, що мова йде про розкрадання міжнародних коштів на кіберзахист. Впевнений, інформації по розкраданням національного держбюджету там також більш, ніж достатньо. Якщо не достатньо – я можу підказати в якому напрямку пошукати.
Ще кажуть, що десь прихопили «чорну бухгалтерію» з оборудками героїчних кібер-захисників. А в ній можуть фігурувати і значно відоміші прізвища, чиї назви посад складаються десь із тринадцяти слів. Тому зараз відбувається грандіозний кіпіш, і питання дуже активно намагають «зарішать» на рівні вулиці Грушевського.

Але шо та все може означати?
Радикалізація конкуренції між баштами Банкової?
Зеленський викидає використані контрацептиви, які стали вже аж занадто токсичними?
Демонстрація Заходу «боротьби з корупцією» і «незалежності НАБУ»?
Чи, можливо, дійсно НАБУ незалежне і дійсно веде боротьбу з корупцією у вищих ешелонах влади?

То, що ні разу не шановні керівники Держспецзв’язку є корупціонерами і що уся їхня «кар’єра» то шлях розвитку корупції – я завжди знав. Багато писав та говорив про це, хоча мені не вірили. Також переконаний, що сама Держспецзв’язку побудована на корупції і цю держслужбу давно час ліквідувати (як варіант - радикально реформувати). Але замість цього цифрові корупціонери просто зараз намагаються примножити свої і без того величезні статки, для чого відправили власного депутата пана Ф активно просувати законопроект 8087. Мені ліньки писати розгорнутий аналіз цього шедевра корупційної думки, тому скажу коротко: цей законопроект підсилить «важелі впливу» чиновників Держспецзв’язку разів приблизно в десять.

Але головне - що буде далі з розслідуванням НАБУ?
Чи будуть пред’явлені звинувачення високопосадовцям Держспецзв’язку?
Чи будуть вони арештовані?
Чи буде це достатні приводом для звільнення їх з посад?
Чи повернуть вкрадене? (банальне риторичне питання)
Яких нових корупціонерів призначать на їхні місця?

Питань ще багато, а от з відповідями доведеться почекати.
Я ж тим часом нагадаю, чим в Україні зазвичай закінчуються гучні розслідування корупції: «клієнти» тупо відкупаються, а кримінальна справа спочатку затягується, а потім тихо вмирає. Як це сталося у випадку Боярчука, справу якого у 2019 «розслідувало» ДБР
Хотілося б вірити, що ось цього разу все буде нарешті по справедливості, але чомусь якось не віриться.
Чи не тому, що «весна прийде – саджати будемо» обіцяє кожна наступна влада в Україні, але жоден з топ-чиновників так і не сидить за корупцію?

P.S.: До речі, чи буде факт розслідування корупції чиновника вважатися дискредитацією органів влади, згідно нової ініціативи зе-команди?