ООН показала ознаки психічного здоров’я

26 квітня Генеральна асамблея ООН прийняла нову резолюцію з засудженням агресії рф проти України. З одного боку, це вже не перша резолюція, що містить подібні формулювання. За її підтримку проголосували навіть трохи менше країн, ніж за попередню резолюцію від 23 лютого 2023 р., яка вимагала встановлення всеосяжного, справедливого та міцного миру в Україні.

Однак результати голосування за нинішню резолюцію, присвячену співпраці між ООН і Радою Європи, мали без сумніву сенсаційний характер. Формулювання про засудження російської агресії підтримали країни, яких росія дотепер вважала своїми союзниками або принаймні привілейованими партнерами – Вірменія, В’єтнам, Бразилія, Індія, Казахстан, Китай, Туреччина.

В резолюції вказано на безпрецедентні виклики, які загрожують Європі внаслідок агресії російської федерації проти України, а до того – проти Грузії. Відзначається, що агресія проти сусідніх країн стала підставою для виключення рф зі складу Ради Європи. Теперішні обставини вимагають зміцнення співпраці між ООН і Радою Європи з метою «оперативного відновлення та підтримки миру і безпеки на основі поваги до суверенітету, територіальної цілісності та політичної незалежності будь-якої держави». 

Йдеться також про нагальність забезпечення прав людини і норм міжнародного гуманітарного права, відшкодування втрат, нанесених мирному населенню, притягнення до відповідальності всіх тих, хто винен у порушенні норм міжнародного права.

На побутовому рівні визнання реалій є ознакою психічного здоров’я. Тобто віроломний напад на державу-сусіда важко назвати якось інакше, ніж агресією, яка визнається як міжнародний злочин. Однак така констатація не завжди спрацьовує у сфері міжнародних відносин, де окремі країни часто не наважуються називати речі своїми іменами. Цьому заважає значна економічна й подекуди фінансова залежність низки країн від держави-агресора. Це насамперед стосується Вірменії та Казахстану, для урядів яких сам факт засудження російської агресії потребує неабиякої політичної мужності. Приміром, негайною реакцією москви на позицію Вірменії стало повідомлення АО «Газпром» про відключення поставок газу під приводом «проведення планових ремонтних робіт на магістральному газопроводі «Північний Кавказ-Закавказзя».

Рішення підтримати резолюцію було складним і для уряду Казахстану, нафтовий експорт якого на 97% залежить від транзиту через російську територію.

Перелік тих, хто голосував проти резолюції, скоротився до п’яти, включаючи рф, Білорусь, Нікарагуа, Сирію і КНДР.

Ряд країн, зокрема Узбекистан, Киргизстан, Таджикистан, Південно-Африканська Республіка, Іран, Куба, Еритрея, Ефіопія та ін. при голосуванні утрималися. Ряд країн, переважно африканських, не голосували під приводом того, що їх безпосередньо не стосуються проблеми Європи.

Звичайно, головним фактором, від якого залежить відновлення миру в Європі та збереження світового порядку залишається стан справ на фронті російсько-української війни. Тим не менше, кожна чергова перемога над агресором у сфері світової політики та дипломатії теж має принципове значення.

З одного боку, міжнародне засудження російської агресії на дипломатичному рівні має запобігати наданню рф зовнішньої військової допомоги, а з другого – налаштовувати впливові країни так званого «глибокого Півдня» до визнання справедливих цілей України у визвольній війні, переконувати їх у нагальній потребі відновлення повного суверенітету України над усіма її територіями в кордонах 1991 р.