Судова реформа: ми йдемо не туди

Наразі триває реформування Конституційного суду України (далі — КСУ), яке є критично важливим з огляду як на внутрішні, так і на зовнішні складові політики. Згідно з Конституцією, Президент, Верховна Рада та з’їзд суддів призначають по шість суддів до КСУ.

Раніше кандидати проходили відбір у кілька етапів, проте кожен із трьох суб'єктів призначення проводив цей відбір у зручний для себе спосіб. Відтак, всі три органи мали би надати перевагу більш фаховим та морально ціннісним особам, але насправді призначали більш лояльних до себе людей. На жаль.

Чому це критично важливо?

КСУ є механізмом стримування — він змушує державний апарат працювати за єдиними правилами — Конституцією. Саме цей орган можна вважати таким, що не дасть главі держави або іншим учасникам державотворчих процесів перетнути межу власних повноважень. Це критично важливий орган, який дозволяє демократичній країні залишатися такою навіть за умов абсолютного панування однієї політичної партії у владних структурах.

Що буває, коли КСУ працює некоректно чи не працює взагалі, ми вже побачили. Президенти України Петро Порошенко та Володимир Зеленський зіткнулися з суддями часів Януковича — ставлениками ще режиму "регіоналів" Тупицьким та Касмініним. Відтак, призначений Януковичем ще в 2013 році, ексголова суду Тупицький, наприклад, відверто блокував антикорупційні реформування у 2020 році. А ще в історії цього персонажа були "плівки Мельниченка", розслідування "Схем" про афери та корупцію 2018 року та конституційна криза вже за каденції Зеленського.

Якщо не хочемо знову отримати тупицьких у КСУ — мусимо встановити необхідні для цього запобіжники. Адже суддів до цього органу обирають на 9 років.

Реформа КСУ і війна

Повномасштабне вторгнення дещо змінило процеси судової реформи та дообрання кандидатів до КСУ. 28 лютого Володимир Зеленський підписав заявку на членство України в ЄС. Європейська комісія рекомендувала надати Україні статус кандидата в ЄС за умови, що надалі в країні проведуть низку важливих реформ. Реформа Конституційного суду України є однією з семи вимог до України на шляху до вступу в ЄС, зокрема, ухвалення та впровадження законодавства про процедуру добору суддів КСУ.

У грудні минулого року парламент ухвалив проєкт закону, який передбачає, що відбір кандидатур на посаду до КСУ здійснюється на конкурсних засадах. Також законом передбачається створення Дорадчої групи експертів (ДГЕ). Її ціль — сприяння суб’єктам призначення суддів Конституційного суду в оцінюванні моральних якостей і рівня компетентності у сфері права кандидатів на посаду судді. До складу групи експертів мають увійти шестеро осіб: троє за квотою Президента, ВР та з'їзду суддів та ще три — від міжнародних партнерів.

Але проблема в тому, що ухвалений закон не розв’язав проблему політизованості суддів, а тільки поглибив її. Венеційська комісія дала невтішні висновки, заявивши, що ситуація потребуватиме вирішення у випадках, коли голоси розділяться 3 на 3 і ДГЕ не зможе ухвалити рішення. Тому кількість членів ДГЕ має бути збільшена до 7, при чому сьомий член має бути також за квотою міжнародних партнерів.

Окрім цього, рішення ДГЕ мають мати обов’язковий характер для суб’єктів призначення суддів як в частині оцінювання доброчесності, так і професійності кандидатів. Лише такий підхід забезпечить якісний склад Конституційного Суду. А дорадча група не сформована досі. Ба більше, "Венеційка" не делегує свого фахівця через те, що її головних рекомендацій так і не дослухалися.

Склад КСУ може стати ручним для влади

Наразі ситуація із призначенням суддів до КСУ тільки погіршується. Зареєстрований у квітні законпроєкт 9225 покликаний іще більше політизувати процедуру відбору суддів КСУ. Як то кажуть, слідкуйте за руками: ідеться про підвищення вимог для кворуму та кількості голосів, яка дозволяє кандидату бути рекомендованим у КСУ. Відтак, для рекомендації кандидату потрібно буде мати не 4 схвальних голоси, а 5.

Тобто, припустимо, що 3 міжнародних експертів схвалюють ту чи іншу кандидатуру. І раніше вистачало ще одного голосу (від представника Президента, ВР або Ради суддів) заради її остаточного затвердження. Тепер же за умов погодження від міжнародників потрібно ще мінімум два голоси "за" від зацікавлених внутрішніх сторін.

За таких умов ми маємо високі ризики призначення політично залежних суддів КСУ. У КСУ наразі вакантні п'ять посад суддів (три за квотою ВРУ і дві за квотою З'їзду суддів України), тож є ризик формування політично залежного від влади критично важливого для країни суду.

Можемо отримати кризову ситуацію в державі, коли замість розвитку правової думки та розуміння Конституції, будуть захищатися інтереси провладної політичної сили. Саме тому важливо запровадити справжню прозору конкурсну процедуру призначення суддів КСУ, яка би гарантувала призначення до КСУ лише незалежних кандидатів з високими моральними якостями, значним досвідом та визнаним рівнем компетентності.