Жартики про 200 тисяч мертвих росіян
Скажу непопулярне - на правах патентованого зрадой*ба.
Зранку бачу як тут багато хто хайпожорить на цифрі в 200 тисяч 200-х окупантів, яка міститься у сьогоднішньому звіті Генштабу. Жартики-хуяртики-мемасіки і ось це ось усе несуться як вода з відра.
І це просто неймовірно вибішує.
Ось чому.
1. Мені досить складно розуміти тих, хто досі жартує про це і не думає про те, яку ми ціну платимо за те, щоб ці цифри росли. Розуміння цього кожного дня якось відбиває бажання сміятися. Боронь Боже, це не означає, що не треба радіти смерті ворога. Треба. Це і є головна мета війни. Тільки ось мені кожноденні звістки про поранених та вбитих друзів якось як відрізали гумор в стилі "веселі пакети".
2. Сподіваюся, всі вже зрозуміли, що ніякі цифри втрат для самих рашистів нічого не значать. Вони наглухо оскотинені і за 200 тисяч та страх перед власною владою будуть воювати стільки, скільки буде треба. Або поки їх фізично не знешкодять. Плюс вони все одно не вірять ні в які 200 тисяч своїх втрат. А коли повірять - то ще більше захочуть помститися. Як в Чечні підчас Другої чеченської, коли янсур просто відмовила в праві цілому народу на існування. Нам вони відмовляють вже.
3. Найнеприємніше. Так вже сталося, що трохи цікавився, як же ми рахуємо втрати ворога. Не буду вдаватися в зайві подробиці, але скажу так: далеко не завжди цифри точні. Я не про приписки в стилі конашенкова - просто часто-густо складно порахувати дійсно точно. Тому сорі - іноді в мене викликають певний скепсис цифри з точністю до однієї людини.
При цьому, зазначу, що наш Генштаб дає дуже помірковано-консервативні оцінки, тому, повторюся, мова йде не про свідомий обман, а неможливість встановити деякі речі на полі бою з великою деталізацією.
Це я до того, що ця цифра в 200 тисяч - досить умовна. І влаштовувати якісь мало не святкування з цього приводу - щонайменше, дивно.
Вибачте, якщо комусь зіпсував настрій. Але коли з самого ранку дізнаєшся, що черговий твій товариш важко поранений і в реанімації, якось не до веселих жартиків про "ваньку-встаньку" та мемасиків, як всі українці шукають останні 10 недостаючих до гарної цифри рашистів.
А у тебе просто -
А як мені ввижається, то чомусь так сильно ненависним вам цивільним, які бачте чомусь не в окопах, теж потрібна якась психологічна розрада. І було б цікаво послухати, що власне військові з цього приводу думають. Бо мої знайомі військові чомусь з цих мемасиків пруться так само, як і мої знайомі цивільні. Чи автор реально вважає, що якщо українці перестануть викладати пакетами фразочки, то його рідні та близькі перестануть отримувати рани? Це тіпа знов українці у всьому винуваті, а не ***** і мразійська *********?
Війна це не про поржать.
На відміну від автора, офіцер ЗСУ, особа з інвалідністю внаслідок війни першої групи з травня 2023 р.
А те що комусь в тилу весело, то це про те як далеко ми від фронту в від тих хто на фронті.
Ті що веселяться, хай подумають про тих хто в полоні сходить з розуму від щоденних тортур
Для мене ,наприклад , найкращим подарунком на свято стало збиття чотирьох рузге-пепелаців.
Я отримав справжній заряд позитиву.
Всі ми, хто реально в Україні і в темі, чудово все це розуміємо.
Не впадай в депресняк. Все буде Україна.
Це скільки буде - 10 %. Нормальні втрати під час повномасштабної війни.
але цікаво, скільки вже сумних пісень склав народ за своє буття ??
Вибачайте, якщо що, - зауваження без підтексту, тільки у порядку забезпечення достовірності.
Maslinka - "300 000 дохлих москалів" була написана ще 7 місяців тому назад.
тем более пришедших убивать тебя.