Саміт чітких зобов’язань

На саміті у Хіросімі лідери «Великої сімки» (G7) ухвалили окрему заяву по Україні, в якій містяться конкретні зобов’язання про надання послідовної допомоги в боротьбі українського народу проти російської агресії. 

У преамбулі документу висловлено готовність лідерів провідних країн світу «спільно протистояти незаконній, нічим не виправданій, не спровокованій агресивній війні росії проти України». Лідери G7 не обмежилися висловленням співчуття, привітанням з приводу мужньої боротьби українського народу та наміром пом’якшити наслідки незаконних дій росії для решти світу. 

На відміну від попередніх заяв і політичних декларацій, на саміті в Хіросімі узгоджено низку формулювань, які обумовлюють послідовність країн G7 у досягненні поставлених цілей. Зокрема чітко сформульована мета досягнення всезагального, справедливого і міцного миру в Україні. Реалізація цієї мети потребує негайного припинення російської агресії та повного і беззастережного виведення її військ і військової техніки з усієї міжнародно визнаної території України. 

Лідери країн G7 спростовують будь-яку можливість «незаконного заволодіння росією української території за допомогою сили». Оскільки повне й беззастережне виведення російських військ та військової техніки є запорукою справедливого миру, це положення «має бути включено до будь-яких закликів до миру». Інакше кажучи, позиція лідерів G7 відкидає будь-які спроби так званих доброзичливих посередників торгувати українськими землями. 

В заяві по Україні чітко зазначена неприйнятність безвідповідальної ядерної риторики росії, її кроків у бік підриву режимів контролю над озброєннями та висловлених намірів розмістити ядерну зброю у Білорусі. 

Захід не припинятиме заходи, покликані нейтралізувати використання росією нафти і газу в якості енергетичної зброї. 

В умовах війни, що триває, країни G7 продовжать надавати Україні необхідну допомогу, аби зберегти рівень життя населення країни. Планування допомоги Україні включатиме економічну підтримку протягом 2023-2024 років та проектів відбудови країни після війни.

Які ж зрушення відбулися у сприйнятті російсько-української війни з боку політичного керівництва провідних держав «колективного Заходу» і що ми маємо у підсумку? 

Попередня оцінка результатів саміту G7 дозволяє стверджувати про зміну ставлення до російсько-української війни як до процесу, який має завершитися досягненням твердо визначних позитивних результатів. Це передбачає повне звільнення конституційної території та відновлення суверенітету України.   

Ядерний шантаж з боку москви вже не спримається як ефективний метод залякування. Адже ізоляція російської економіки триває. Важіль використання енергетичного експорту в якості засобу тиску на імпортерів суттєво ослаблено, а посилення ефективності режиму санкцій має затягнути зашморг на шиї російського державного бюджету. 

Західні структури переходять до суто бюрократичного планування засобів, які дозволять присікати порушення санкцій, запроваджених проти російського військово-промислового комплексу та вилучати зарубіжні російські активи для економічної відбудови української інфраструктури та енергетики. 

Порівнюючи зміст документів саміту G7 з конкретними заходами, пов’язаними з наданням допомоги ЗСУ для підготовки наступальних операцій, доцільно відзначити, що політичні оцінки все ж випереджають темпи надання сучасних наступальних озброєнь. Адже обіцяні країнами ЄС і НАТО танки надійшли в Україну лише навесні цього року, а довгоочікуваній згоді США на передачу Україні західної авіації передували 15 місяців виснажливої війни. 

Оцінюючи результати саміту G7 можна констатувати, що в своїх політичних оцінках колективний Захід нарешті окреслив бажаний сценарій закінчення війни. Однак темпи її завершення залежатимуть від готовності західних союзників підкріпити свої наміри поставками сучасних озброєнь, здатних забезпечити якісну перевагу ЗСУ над військами супротивника.