Російська дельта з Дельта-Банку
Ні для кого не є новиною, що російська федерація протягом десятиліть виношувала плани по захопленню та підкоренню України. Активна робота почалась по цьому напрямку після Помаранчевої революції. рашисти використовували цілий набір технологій та механізмів, серед яких були й механізми економічних диверсій проти держави Україна та громадян України.
У політичному дискурсі часто любили згадувати в цьому контексті газові угоди 2009 року, або Харківські угоди 2010 року, й якось дуже мало говорили про економіку та кейси з «приватного» бізнесу. Втім, яскравий приклад роботи рашистів проти України на приватному рівні – це кейс банкрутства Дельта-Банку, який на сьогодні ще не отримав належної уваги з точки зору наявності в ньому російського сліду.
Якщо подивитись на історію заснування Дельта-Банку, то виявиться, що Банк Дельта є точною копією російського банку Дельта, який сьогодні входить до підсанкційного ПАО «Росбанк». Співпадіння назв російського потужного банку Дельта та українського проекту М.Лагуна, пояснюється тим, що український варіант з моменту створення не був самостійним суб’єктом, а створювався за ініціативою і на кошти російського інвестиційного фонду Icon Private Equity, очолюваного на той час Кіріллом Дмітрієвим, який сьогодні є одним із найближчих до російського президента топ-чиновників. На цей час проти Дмітрієва, як очільника російського фонду прямих інвестицій (РФПІ), введено санкції в США, що передбачають повне блокування активів.
Цікавим в цій історії є те, що за інформацією всіх реєстрів України власником банку Дельта завжди був Микола Лагун, та жодних інвестицій ні на створення Банку (в 2006 р.), ні на збільшення його статутного фонду російськими інвесторами не відбувалось. Втім підпорядкованість Дельта-Банку російським структурам підтверджується, зокрема, українським урядовцем 2014-2019 рр. Максимом Нефьодовим. В лютому 2013 р. Максим Нефьодов, на той час партнер та керуючий українським офісом Icon Private Equity, заявив: «Дельта Банк був створений в 2005 році фондом Icon Private Equity Fund і Лагуном М.І.. Спочатку, Лагуну М.І. належало 30% акцій Банку, а Icon належало 70% акцій. Розподіл акцій Банку у зазначеній пропорції між Icon і Лагуном М.І. і обов'язки партнерів були зафіксовані у ряді угод, укладених в 2005-2006 роках і підписаних Лагуном М.І. В забезпечення виконання перерахованих вище угод, Лагун М.І. передав 100% часткою в Дельта-Банку в заставу компанії DCFU Limited, яка була дочірньою структурою Icon. Застава була зареєстрована 26 листопада 2007 року в Державному реєстрі обтяжень рухомого майна».
На жаль, ані Нацбанк, ані СБУ не дали вказаним обставинам жодної оцінки. Виходячи із зазначеного Лагун М.І. був лише «номінальним власником», який управляв російськими коштами в Україні через діяльність Дельта-Банку.
Досі ми не маємо фінальних відповідей на питання: чому банк збанкрутував і чому за це ніхто не відповів, чому держава колись дозволила обікрасти своїх громадян? І лише зараз ситуація із першим питанням починає ставати більш зрозумілою в контексті того, як і на користь кого (окрім себе, зрозуміло) працював засновник банку – М.І.Лагун.
Що ж об’єднує історію краху Дельта-Банку з підготовкою до війни та до чого тут економіка? Виявляється, все досить просто. Розуміючи, що після початку вторгнення до України проти рф будуть застосовані економічні санкції та інші обмеження, російський істеблішмент почав готуватися до цього завчасно. Починаючи із заяви путіна на Мюнхенській конференції 2007 року, що накреслила курс на знищення України, російські інвест-проекти почали реалізувати різні схеми з виведення коштів з держави на рахунки сторонніх компаній за допомогою фінансових інституцій інших країн.
З 2011 р. через удавані судові спори почався процес виведення з Дельта-Банку в рф російських інвестицій та отриманих в 2006-2011 рр. прибутків. Як заявляв М.Нефьодов, «в липні 2011 року Icon Private Equity подав у Лондонський міжнародний арбітражний суд позов до Лагуна М.І., у зв'язку з порушенням останнім умов акціонерної угоди щодо Дельта-Банку, а також подав позови до українських судів. В забезпечення позову Icon на акції Дельта-Банку, що належали Лагуну М.І., 27 грудня 2011 року було накладено арешт» . Вже в 2013 р. «Іcon відстояв свої інтереси в суді і Лагун М.І. був змушений укласти мирову угоду і виплатити Icon значну компенсацію. В даний час Icon підтверджує, що всі фінансові зобов'язання перед фондом виконані».
Водночас впродовж 2011-2014 років йшов процес виведення грошей з Дельта-Банку на користь різних компаній, так чи інакше пов’язаних із російським істеблішментом, за схемами більш відомими як операції «back-to-back». Саме такий спосіб виведення коштів був свого часу розроблений фсб рф та активно використовувався російськими компаніями та банками для легалізації грошей кремля на Заході. За цією ж схемою, з використанням коррахунків в західних банках, працювали і в Дельта-Банку. Гроші на кореспондентських рахунках банку за кордоном використовувались як застава за кредитами, які іноземний банк‑контрагент видавав пов’язаним із М.Лагуном офшорам. Не повернені підставними компаніями кредитні кошти списувались іноземними банками з кореспондентських рахунків Дельта-Банку.
Згідно позову ФГВФО розмір збитків, завданих М.Лагуном в такий спосіб вкладникам «Дельта Банку», сягає майже 23 млрд грн, що за курсом на той час складало майже $2,7 млрд. Паралельно із слідчими діями в Україні справи про виведення грошей з України розслідуються з 2016 року антикорупційними органами Австрії, Люксембургу та Ліхтенштейну.
Успішність та безкарність діяльності М.Лагуна стала основою для використання Дельта-Банку як інструменту виведення за кордон грошей не лише клієнтів, але й державних коштів. Весь період правління режиму Януковича цілком успішний та фінансово спроможний Дельта банк отримував кредитні кошти держави. Банку, який де-факто знаходився під російським управлінням, Ощадбанком було видано кредитів на загальну суму 4,2 млрд грн (за курсом на той час – це приблизно $ 500 млн). По мірі загострення політичної ситуації в країні суми рефінансування, видані Нацбанком Дельті, збільшувались в геометричній прогресії. Так, лише в грудні 2013 – лютому 2014 рр. НБУ видав Дельта банку кредит рефінансування на суму 3,2 млрд грн. (близько $400 млн). Кошти, отримані як від Ощадбанку, так і від Нацбанку, вочевидь були виведені М.Лагуном з банку на користь все тих же афілійованих з росіянами компаній за описаною схемою «back-to-back».
Вже зараз, з висоти подій 2022-2023 року постає питання, чи можна вважати це лише фінансовою оборудкою, чи мала місце спецоперація з ослаблення фінансової системи України з використанням російської агентури, залежної від російських фактичних власників Дельта банку?
Адже тісні зв’язки М.Лагуна з Кірілом Дмітрієвим, який був по суті «гаманцем» та куратором Дельта банку, ведуть на самий верх російської ієрархічної драбини - до самого кремля. Підсанкційний голова російського фонду прямих інвестицій Кіріл Дмітрієв, якого російська преса в свій час називала «наступником путіна», належить до найближчого кола російського президента. Західна преса писала, що стрімкою кар’єрою він завдячує дружині Наталії Поповій, яка є близькою подругою дочки путіна – Катерини Тихонової і працює її заступницею в російській компанії «Іннопрактика».
Тож, виникає слушне запитання: чому ця інформація не стала причиною, принаймні, розгляду введення санкцій проти М. Лагуна та його «партнерів» за використання російських схем для виведення коштів із України? Адже з 2015 року дотепер минуло 8 років! Наразі маємо лише справи проти власника та керівництва Дельта-Банку в судах України і… вони обмежуються інкримінацією учасникам лише і саме виведення коштів, а зовсім не підозрою у відмиванні їх на користь росіян. Аналітичний висновок не є доказом для суду. Але ж застосуванню санкційного механізму нічого не заважає!
