Не можу мовчати

Шановні друзі, зразу попереджаю, що далі на вас чекає довгий, непростий і місцями відчутно дискомфортний текст.

Він не набере багато лайків. Та я мушу все це сказати, бо пишу тут не заради схвалення.

Колись моя подруга, кар'єрна дипломатка США Марі Йованович сказала мені таке: "Борисе, твій єдиний захист – це публічність".

Публічності я і прагну.

…

Тож, до суті. Зараз всі ви можете спостерігати за мерзенним скандалом, що розгорнувся між мною і керівником лікарні Мечникова Сергієм Риженком.

Тому тут я хочу не лише ще раз чітко висловити свою позицію, а й розповісти, звідки воно все походить.

Бо мені дійсно болить, що посеред великої війни доводиться зʼясовувати стосунки з керівником великого медичного закладу, де лікують українських бійців.

Але, бачить Бог, це не моя провина.

…

Ще минулого літа у МОЗ вирішили створювати університетські клініки в обласних центрах.

Кожному лікарю України відомо, що це була ДЕРЖАВНА програма, але Сергій Анатолійович разом зі своїми замами вийшов і відкрито збрехав, що це ніяка не міністерська ініціатива, а "рейдерське захоплення".

І що винна в цьому чомусь місцева влада (!!?)

Відверто кажучи, я підох@їв від такого цинізму та одразу зателефонував міністру охорони здоровʼя Віктору Ляшку, запитавши: "А що це було?".

На що мені було рекомендовано "не сваритися".

Те саме порадили і керівники області (бо, хто не знає, лікарня Мечнікова обласного підпорядкування).

Мої політтехнологи, радники та інші дотичні так само переконали мене, що, замість намагатися спростувати ці брехні, краще просто промовчати.

"Ви розумієте, БА, де Ви, а де цей ідіот. Немає сенсу опускатися до його рівня, суспільству це непотрібно, бла-бла-бла".

Ну я відмовчався.

…

Згодом була вже друга серія – створення МОЗом кластерних та надкластерних лікарень.

Тоді Сергій Анатолійович із засцяними очима на сесійному засіданні міськради знову закидав мені, що це все мої лихі підступи. Хоча цю медичну реформу проводить партія влади, від якої він сам є депутатом!

Що порадили мені мої політтехнологи, радники та інші дотичні, ви вже, думаю, здогадалися.

Я знову відмовчався.

…

Потім був ще один скандал, зовсім непублічний.

Де Риженко вирішив вигнати з лікарні кафедри медакадеміі, які існують там понад 200 років, та знову оббрехав мені перед керівництвом області.

Та я вкотре промовчав.

…

І от цими днями у нас з Риженком розпочалася, сподіваюся фінальна, серія, де його уяву вкотре розбурхали міфічні та невловимі "рейдери".

Утім, жодних фактів, жодної конкретики і – жодного бажання залучити правоохоронні органи.

Лише сумні короткі відео у Фейсбуці зі звинуваченнями на адресу міської влади.

…

Коротше кажучи.

Я наслухався порад про "золото мовчання".

Тому, по-перше, я хочу вибачитися перед шановним колективом лікарні Мечникова, який фактично став заручником свого брехливого та цинічного керівника.

Але вже неможливо мовчати.

Тому зараз я казатиму зовсім страшні речі.

…

Знаєте, мені кожного дня кладуть на стіл звіт.

Двічі на день.

О 10-й та о 17-й.

Із кількістю поранених.

Та чи відомо вам, що основне навантаження по пораненим несуть лікарні місцевого самоврядування?

Що тисячи лікарів кожного дня рятують наших оборонців, та ніхто з них не пише про це у Фейсбуці?

Не лише тому що не варто на цьому хайпувати, а й тому що це ПРЯМО ЗАБОРОНЕНО державою.

Ми не називаємо ніяких цифр, ніяких прізвищ, навіть не можемо публічного озвучувати номери лікарень!

І в той же час якась мерзота щодня позує для свого Фейсбуку біля скалічених людей, записує відосіки з їх прізвищами та позивними, знімає "пра себя любимага" фільми на Г+Г та створює враження у суспільства, що він єдиний рятує поранених.

…

А всі спостерігають та мовчать.

Мовчать керівники МОЗу та області.

Мовчать лікарі та викладачі медакадеміі.

Мовчать всі.

"Бо не на часі/бо це політика/бо суспільство не зрозуміє/бо це не наша справа/бо у нього підтримка/бо до нього приїздив Президент/бо/бо/бо…"

Але брехня, вона як платяний клоп – наливається кров'ю та чужою бездіяльністю.

Ми всі мовчимо, а в цей час якісь істоти підживлюють своє хворе его, фотографуючись на фоні людей без рук і без ніг.

А ми підживлюємось їхню чорну енергію мовчазним схвалення.

…

Та я не мовчатиму.

Бо не хочу дивитися, як колишній "начальник санэпидемстанции", що ні бельмеса не розуміє в медицині, відбувший при януковичі замміністром, при Порошенкові депутатом, а при Зеленському улюбленцем влади, постійно бреше та маніпулює суспільством.

Я теж не лікар і не можу ставити діагнозів. Та для мене в усій цій історії лишилося загадка: чому Сергій Анатолійович все це робить, звідки така патологічна брехливість і чи не страждає він на певні психічні розлади, як-то нарцисизм?

…

Тож, вибачте, але я не мовчатиму.

Бо не можу.

Батьки вчили інакше.