У НАТО - запросто.

Головною причиною того, що Україна за понад тридцять років «незалежності» не вступила до НАТО і ЄС, є залежність українських політиків від Москви. 

На відміну від лідерів прибалтійських республік Радянського Союзу, які повели свої держави по шляху справжньої, а не фейкової незалежності, керманичі України як були до 1990 року, так і надалі залишилися кремлівсько-лубянськими васалами. 

Починаючи з Кравчука, який до самої смерті  купався у сяйві слави як підписант Біловезької угоди, що начебто припинила існування СРСР. 

Насправді нічого вона не припинила і не могла припинити - бо не було у тих хто підписував цю угоду жодних повноважень на те. Навпаки, вони рятували Союз, просто перейменувавши його у Співдружність Незалежних Держав. Політичний формат практично той же, а дурням радість.

Цей «подвиг» Кравчука і всієї правлячої разом з ним в Україні «еліти» цією самою «елітою» скромно замовчується. Бо насправді це особливо тяжкий злочин проти українського народу, державна зрада, а не якесь позитивне досягнення. 

Так що в Біловежжі Україна тільки крупно вляпалася - стала співзасновницею СНД. 

Цього було досить, щоб відрізати Україну від Заходу. А заодно й від НАТО. 

Бо що ж той Захід мав робити - подавати на Кравчука до якогось суду за те що він повернувся до них задом, чи відривати Україну від Москви, «мами політиків українських», силоміць ? 

Далі все відомо: слухняне виконання протягом трьох десятиліть московських планів демілітаризації України, що вилилося у розграбування колосальних воєнних ресурсів Радянської Армії, успадкованих Україною від СРСР, та повзуча руйнація української державності. Завершальним  акордом якої стали початі у 2014 році Порошенком і завершені у 2022 році Зеленським  «реформи» згідно продиктованих Кремлем «Мінських угод». 

Станом на кінець 2022 року конституційний лад в Україні було повалено, практично всі належні для легкої зовнішньої окупації умови були створені. Українською «елітою», під чуйним керівництвом з Москви.

Саме тому Путін напав - що належні для бліцкрігу передумови були в наявності. А не тому, що його хтось іззовні чи всередині РФ спровокував.

 І якби не прорахунки командування «другої армії світу», не допомога країн НАТО, а головне - не масовий порив українців на захист Вітчизни і їх героїзм - погані були б справи.

Вони ще й зараз не дуже веселі, і після перемоги у війні перспектива «поганих справ» для України нікуди не дінеться.

Бо нікуди не дінеться РФ. І Путін нікуди не дінеться. Той що є чи якийсь інший - можливо ще гірший - не так важливо.

Тому без НАТО далі нам ніяк, вступити до НАТО Україна має негайно. За лічені дні, образно кажучи.

Реальний шлях для цього є один - об‘єднатися з Литвою і Польщею, членами НАТО і ЄС, у конфедеративну державу.

Основа є -  «Люблінський трикутник». 

Нездоланних перешкод нема.

Слово за президентами - і відкриваймо  шампанське.