Зеленський-бізнес. Нова дружба чи лише мнимі обіцянки?

Президент Володимир Зеленський провів зустріч з представниками бізнесу. 

Зустріч, яка відбулась в ОП, є демонстрацією кризи між владою, особисто Президентом, та підприємцями. Зеленський інтуїтивно відчуває, що його команда повністю провалила цей напрямок. З початком повномасштабного вторгнення, пріоритети Президента явно змінились, і це було зрозуміло. Економічний блок стали представляти Гетманцев, Шурма, Марченко, Пишний та ще декілька людей, яких за відсутності якихось вагомих позицій зі сторони інших груп владного впливу, отримали повний карт-бланш для своїх дій. Фактично, уявлення про економіку кількох людей стали економічною політикою держави. Така собі економічна диктатура Гетманцева-Шурми і Ко.

А де тут прем'єр-міністр Шмигаль? А ніде. Його немає ні в інформаційному полі, ні в політичному. Відсутність харизми та політичного впливу Шмигаля бачилась ОП позитивною характеристикою прем'єр-міністра. Команді Президента не хотілося створювати ще одного ображеного критика-конкурента на зразок Гончарука, Разумкова, Рябошапки чи Богдана. Але з початком війни слабкість Шмигаля призвела до слабкості всього Уряду.

Бізнес, який зіткнувся з проблемами, спричиненими початком війни, сприймав це з розумінням, а з часом почав задавати питання. У відповідь отримував самовдоволені роздуми Гетманцева-Шурми, повністю переконаних в правильності своїх рішень високомірних профанів. Результатом цього стала зустріч Президента з бізнесом.

Чому це не допоможе? Тому що немає чіткої економічної політики держави в умовах війни. Політика, яка буде сформована Урядом, Парламентом та економічним блоком ОП, залучаючи бізнес, українських та міжнародних економічних експертів.

Бізнесмени в переважній більшості готові втрачати через непередбачуваність військових дій. Вони розуміють негативні наслідки від відключень електроенергії для своїх підприємств. Але непрогнозовані дії влади, постійна зміна позицій, 25% облікової ставки НБУ, підвищення податків та зростання корупції стають набагато більшими проблемами, ніж сама війна. З України зараз релокуються десятки, сотні підприємств - від IT до виробничих, ФОПи закриваються. І якщо в перші місяці війни це можна було зрозуміти, то зараз це передусім результат дій або бездіяльності влади. Зустріч Президента в цьому контексті - це схоже на гасіння пожежі склянкою води. Усі розуміють, що відбувається щось негативне, всі розуміють, що потрібно щось робити, всі розуміють, що звичними для державного апарату кроками вже нічого не виправити, що пожежу не можна загасити склянкою води. Проте влада продовжує настоювати на позиціях своїх старих друзів гасіння пожежі склянкою води. Результат буде передбачуваним.

Тотальна інформаційна стіна між бізнесом і владою створює враження, що влада слухає, але не чує. Бізнес вказує на роздуті і часом безглузді державні витрати, корупцію, непрозорість, зростання комунальних тарифів, податків, логістичні блокування, безпредметні перешкоди на митниці, блокування податкових накладних та рахунків. А у відповідь Гетманцев поправляє окуляри і заводить стару добру пісню розказуючи як кораблі бороздять простор всесвіту. Він звик опиратись виключно на Президента, і тому схвалення чи реальне відстоювання своїх позицій перед кимось третім йому не потрібні.

Наїлись, бізнес так цього наївся, що має чітко виражену алергічну реакцію на будь-які обіцянки покращення умов. Тільки не сьогодні, колись, завтра, післязавтра... Це триває вже роками. Чесно кажучи, це проблема, що існувала і до Зеленського, і до Порошенка. Війна лише поглибила ці протиріччя. Більшість підприємців, з якими я спілкувалася, говорять приблизно одне й те ж: "Ми розуміємо, що корупцію швидко не подолати, ми знаємо, що суди несправедливі, але є багато напрямків, які можна зробити прогнозованими і стабільними".

Хочеться колись побачити заголовки світової преси: "Українське економічне диво, в яке ніхто не вірив, а воно сталося". У Зеленського є унікальний шанс увійти в історію не лише як Президент держави, що виграла кровопролитну війну, але й як людина, що створила економічне диво, яке сприяло процвітанню і безпеці всіх наступних поколінь. Саме зараз у Президента є найбільше можливостей це зробити, ніж у будь-якої людини на планеті. Його чує та поважає весь світ. І тому дуже не хочеться, щоб у підручниках історії написали: "Президент Зеленський переміг у війні, але програв економіку".

Пане Президенте, змініть підхід, почуйте бізнес, перестаньте дивитися на нього лише крізь призму графіків і цифр. Наші підприємці - не вороги, вони не дойні корови чи гусаки для щипання. Сформуйте широку групу економічних радників, українських та міжнародних. Не дозволяйте Гетманцеву та Шурмі формувати Ваш економічний світогляд. Вони провалили все, до чого доторкалися.

Економіка в умовах війни має мати компенсаторний механізм, який максимально мінімізує ризики війни. Зменшення необоронних державних витрат до 20-25% ВВП, зменшення податків, дерегуляція, максимальна приватизація - навіть зараз, навіть у час війни. Зменшення витрат держави на неключові потреби, реальна цифровізація усього - митниці, податкової, заборона перевірок та тиску силовиків. Це в рази зменшить корупцію. Якщо вдасться реформувати суди - це взагалі фантастичний результат під час війни і обов’язкова умова для майбутнього економічного дива. Звільніть 80% чиновників, і побачите, що наступного дня кінець світу не настане. Це лише зменшить витрати держави і врятує країну.

Влада бізнесу потрібна тільки в одній якості: зробити так, щоб бізнес її не бачив і не відчував - максимальна свобода. Результатом буде економічне зростання.

У своєму виступі у Верховній Раді Ви сказали чудові слова: «Так само, як ми вже показали, що сміливість дає свободу, ми доведемо, що свобода дає успіх. Ми зробимо це – українською аксіомою: свобода дає успіх. Це те, що переконує найбільше. Успіх. Це те, що потрібно всій нашій землі. Усьому нашому народові. Всім частинам України, всім дітям України». Гетманцев-Шурма – це не про свободу, не про досягнення дуже важливих цілей – один трильйон доларів ВВП України. Ці диверсанти прямо порушують те, що Ви відкритим текстом сказали не робити словами солдата Максима Нагорного: «Відновлювати стару систему - не треба. Створимо нову, набагато кращу Україну». Вони тягнуть нас у минуле. Нам же всій Україні, мільйонам вимушених мігрантів потрібно в майбутнє.

І звісно, будь ласка, послухайте бізнес. Якщо тисячі підприємців Вам кажуть, що Гетманцев та Шурма - це економічні диверсанти, то ймовірно, тисячі підприємців таки мають рацію. Зробіть все, щоб така зустріч з бізнесом стала поштовхом для змін, а не черговим фото-звітом на сайті ОП.