Нова українська доктрина від Зеленського-Данілова
Президент України Володимир Зеленський запропонував розробити нову українську доктрину - орієнтир, спільне бачення, якою буде Україна після перемоги у війни.
Повномосштабне вторгнення змінило все: економіку, демографію, ЗСУ, зовнішню та внутрішню політику. І зрозуміло, що держава не зможе вже бути такою як раніше, а повинна докорінно змінитися, показуючи всьому суспільству напрямок, куди ми рухаємося та де ми будемо. Після нашої перемоги повинен відбутися справжній рестарт всієї країни, всіх сфер життя, всіх інституцій, бо далі жити по-старому наше суспільство вже не дозволить.
Абсолютно вірне рішення Президента про підготовку та публічне обговорення такої стратегії, яке я особисто вітаю. Більше того, Президент не тільки запропонував сформувати нову українську доктрину, він ще й обрав єдину можливу людину у владній вертикалі, яка не тільки може справитись з цим завданням, а й до якої є менше всього запитань у суспільства.
Розробкою Національної доктрини буде займатись РНБО під керівництвом Олексія Данілова.
Чому саме він? Адже таку доктрину цілком могли б розробити і в Офісі Президента, і в Кабінеті Міністрів, чи, наприклад, у Верховній Раді.
Тут є декілька причин.
Верховна Рада втратила свою суб'єктність і не виглядає зараз центром прийняття рішень. До того ж, довірити написання Національної доктрини тим політичним силам, які зараз там представлені, це як відпустити щеня до лісу з вовками. До того ж, суспільство дуже негативно сприйме, якщо Національну доктрину будуть писати представники колишньої ОПЗЖ (які як я неодноразово нагадувала мають сидіти в буцигарні, а не в парламенті).
Кабінет Міністрів та його очільник Денис Шмигаль так і не став Головнокомандувачем тилу, він самоусунувся від активного прийняття рішень, добровільно передавши відповідальність ОП та більш активним членам Кабміну. Він точно не виглядає лідером з відновлення, тим хто буде вказувати вектор розвитку.
Офіс Президента. Питання формування Національної доктрини саме Офісом точно не отримає підтримки суспільства. Оскільки й так ОП знаходиться під шквалом критики за перетягування на себе повноважень та надзвичайного впливу його керівника Єрмака.
Тому вибір Президента зупинився саме на Олексії Данілові.
Він очевидно один з не багатьох людей в оточенні Президента, який зміг абстрагуватись від скандалів в президентській команді.
РНБО на відміну від Міністерства оборони не було помічено в корупційних скандалах, а це, погодьтесь, в наш час рідкість.
Зрештою, саме Олексій Данілов змінив РНБО з предпенсійного відстійника багатьох чиновників на справжній орган, який займається державною безпекою. Данілов почав вичищати проросійську агентуру та їх центри впливу в Україні ще до початку повномасштабної війни. Він же значно зменшив вплив олігархів, "злодіїв у законі" та ще багато чого, про що широка громадськість мало знає.
Саме Олексій Данілов є тією людиною, яка володіє консолідованою інформацією не тільки про оборонний напрямок держави, а й про економічний, соціальний і міжнародний. До того ж, якщо проаналізувати всі останні інтерв'ю секретаря РНБО, дуже помітно, що він веде себе не як український політик, а як політик міжнародного рівня. Складається враження, що він не намагається сподобатись публіці та не сильно добирає висловів навіть щодо членів нинішньої влади.
Думаю, що РНБО претендує на лідерство у ще одній найважливішій сфері – економічній безпеці. Вона в України лише на папері. Сьогодні важливо наповнити цю концепцію конкретним змістом. Воєнний час гостро ставить питання, зокрема економічної безпеки. Якщо блокування ПДВ-накладних щомісяця завдає збитків економіці країни у $3-3,5 млрд, то хіба це не тема національної безпеки? Якщо відновлення довоєнного режиму регулювання та оподаткування діяльності ФОПів загрожує ліквідацією 150-250 тисяч економічно активних суб'єктів, хіба це не справа національної безпеки?
Президент правильно говорить про критично важливе завдання повернення до країни 8-10 мільйонів українців після війни. Якщо буде нинішній режим ФОПів, нинішнє податкове, регуляторне середовище, то ми втратимо мільйони наших громадян. Ось чому нам потрібно вже сьогодні, під час війни, почати реалізовувати нову стратегію розвитку та зростання. Ту, яка забезпечить економіку у трильйон доларів. Ту, де свобода – гарант успіху.
Сподіваюсь, що інформованість, фаховість та віддаленість від "улюбленців" Президента Олексія Данілова дозволить сформувати Національну доктрину як справжній інструмент та дороговказ подальшого розвитку України.
