До чого нас штовхають?

США озвучують знову тези про те що ми "на шляху до НАТО" але реформи, реформи реформи. Колись зробите, колись візьмемо, а поки крокуйте і вмирайте. Нате вам ще трошки техніки та бк, але багато не дамо, а то раптом виграєте несподівано... І взагалі, що це ви, українці посміли нам, американцям щось там вказувати що ми маємо вас там кудись приймати і т.д. Ми краща знаємо що і які реформи вам треба. Крокуйте.
Замість всього цього всі ці високопосадовці з їх "занепокоєнням" та матрами про "відкриті двері" могли б вийти і сказати - знаєте, ми боїмося війни. Ми не хочемо, не будемо, і взагалі сцимося однієї думки про будь які бойові дії з Росією. Тож якось нехай воно там саме буде. А ми тут чергових Бредлі,не нових - дамо. А винищувачі - на хіба вам винищувачі, ви якось там самі, луками. Ви ж розумні, українці?
І не треба вимоги реформ тощо привязувати до зелених чи шоколадних чи кольору помаранча. Розумієте? Якщо є дорожна карта і запрошення в НАТО - це НЕ ЗАЛЕЖИТЬ від кольору політичних сил, ні які це мають виконувати, ні які далі прийдуть до влади. Бо скажімо, що буде якщо у США прийде той же Трамп чи інший популіст до влади? ЧИ скажімо Ла Пен у Франції? Стосовно реформ Україна має набагато більш розвинуте громадське суспільство ніж в Угорщині чи в Туречині. Яке тисне і буде тиснути на БУДЬ ЯКУ владу в сторону реформ. І це неминучі і дуже очевидні речі.
Я от що вам скажу. Можливо і помиляюсь, але нас таке враження штовхають до моделі Боснії та Дейтонских угод, як найбільш зрозумілою моделі для адміністрації Байдена. З усіх вже сторін видно прямо страшенне бажання підвісити війну. Призупинити цей темп. Не знаю що буде далі. Поки що сумно.