Дрони чи стадіони

Або свій серед чужих,

чужий серед своїх.

…

Оскільки зараз в суспільстві триває палка дискусія щодо "правильного" використання коштів та закупівель для армії, я теж маю що сказати.

Хоча з цього приводу вже прозвучало багато висловлювань, включно з позицією шановного пана Арахамії (повірте, це сказано без іронії), я думаю, що нам варто почати з початку і розібратися з критеріями та пріоритетами.

…

Мабуть, я один з небагатьох маю право назвати себе достатньо обізнаним в цій темі.

Як в дронах, так і в стадіонах.

Бачте, ще від самого початку повномасштабного вторгнення, я чи не перший відверто казав, що ця війна – на роки, і аж ніяк не на "два-три тижні", как нам жваво побрехували з телемарафону.

І хоча "иных уж нет, а те уже далече", та, як результат, територіальна громада Дніпра, яку я очолюю, за офіційними даними посідає перше в країні місце у придбанні дронів для ЗСУ.

Залишивши далеко позаду низку потужних міністерств та відомств із мільярдними бюджетами, які для ЗСУ не зробили нічого особливого.

Та навіть деякі інші міста з величезними бюджетами.

Більше ніж у Дніпра, але ви тільки не подумайте, що це столиця.

Дніпро витратив мільярди гривень на війну.

Та це заслуга не суто моя, а всіх земляків.

…

Натомість я став ще й спеціалістом з придбання автомобілів для фронту.

Попри те, як ще на початку 2022 року

ми публічно сварилися з Премʼєр-міністром, який був проти великих закупок машин громадами, аби ті "не заробляли авторитету серед військових" (кому цікаво – погугліть)

І коли деякі обласні центри обмежилися чотирма (!) пікапами для передової за всі ці пʼятсот з лишком днів війни (!!), Дніпро купив близько 650 легковиків і вантажівок (!!!)

Не задля "авторитету", певна річ.

Але коли, коли міськрада купила Toyota в базовій комплектації, "розслідувачі" обіср@али мене до маківки.

Бо є стара маніпуляція.

У журналістів вже давно так, що вкрали/взяли хабаря/витратили забагато – це "в мерії Філатова".

А як щось хороше, то воно просто десь "в Дніпрі".

…

Менше з тим.

Бо я, крім всього іншого, є також фахівцем зі стадіонів.

Зокрема й того самого, який під час війни ми хотіли будувати у Придніпровську приватним коштом, а потім містяни сказали, що їм так не треба і краще б за бюджетні.

Як результат стадіону вони не мають і курять бамбук.

Бо "активні" містяни завжди хочуть щось таке.

Щоб у їхньому мікрорайоні стадіон звели коштом бюджету – навіть посеред війни. А от вкласти плитку в прилеглому житломасиві – то зась.

Тому що всі гроші потрібні для ЗСУ.

…

Та знову ж – не про це.

А про те, що питання дронів та стадіонів лежить глибоко в площині остаточного морально-етичного вибору.

Тут мають право на існування поодинокі виключення, але не подвійні стандарти.

Цей вибір допоможе структурувати процеси, але й оголить незручну правду.

Для політичного істеблішменту і суспільства загалом.

…

Для держустанов, які весь цей час володіли величезними бюджетами, але фактично нічого не купили для армії.

Для громадян, хто кляне нову бруківку на далекому проспекті, а потім приходить на прийом до міського голови і вимагає полагодити ліфт і поміняти вікна в їхньому підʼїзді.

Бо це, мовляв для мене та моїх сусідів, а хай на ЗСУ платять інші містяни.

Для правоохоронців із захмарними бюджетами, котрі після оборони "закарпатського котла" стурбовані лише доведенням своєї рентабельності.

…

Тому нам треба визначитися з критеріями та пріоритетами.

Виходячи з розуміння, що війна триватиме ще досить довго.

Я не виправдовую міських голів, які подекуди заграються в "міцних господарників".

Але я й не можу підтримати тих, хто вважає, що життя міст треба ставити на паузу.

Бо так разом з плиткою і стадіонами до "нецільового" використання коштів зʼїде дитяче харчування в школах і програми патріотичного виховання молоді і ще багато чого.

…

Натомість давайте зберемося і узгодимо механізм, як це витрачати кошти обґрунтовано і без бюрократичних перепон.

Щоб у місцевого самоврядування не було "забагато куплених вантажівок".

Дамо офіційно можливість територіальним громадам витрачати 50% військового ПДФО на потреби оборонців.

Бо у шановного Кабінету Міністрів спостерігається ідіосинкразія.

Коли однією рукою не дають містам механізмів закупівель для армії, а іншою смикають за витрату грошей "не туди".

Давайте припинимо перекручувати, закидаючи місцевому самоврядуванню там, де, напевно, не слід.

Бо пошук "зручної" правди завжди повертатиметься бумерангом.

…

Насамперед подивіться на себе в дзеркало, і спитайте: " А що я зробив для своєї країни та її Перемоги?"

Мені за свою відповідь не буде соромно.

Бо кожного дня ми сидимо в Дніпрі і думаємо, що ще ми можемо.

…

І так. Завтра на сесії міськради ми голосуємо за програму підтримки виробників FPV-дронів.

Для початку виділимо на це 20 млн грн.

…

Бо Дніпро завжди перший.

Україні потрібні і дрони, і стадіони.